Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

Урок "Мистецтво" тема "Мистецтво Далекого Сходу"

20.03.  10-А клас

На мистецтво країн усього далекосхідного регіону величезний вплив мали філософсько-релігійні вчення стародавнього Китаю: конфуціанство, даосизм, буддизм. Культура китайського народу — одна з найдавніших. Китайський філософ Конфуцій (551—479 рр. до н. е.) висунув соціальним ідеалом шляхетну людину — гуманіста, який має високі моральні якості. Конфуціанство — система цінностей, що регулюють стосунки між людьми за принципом: стався до інших так само, як хотів би, щоб ставилися до тебе. Знаменита фраза Конфуція «Вірю у давнину і люблю її!» — втілює глибоке шанування традицій, що стало підвалиною китайської культури. Протилежним полюсом і другим за ступенем впливу був даосизм. Головний канон даосизму приписують китайському філософу Лао-Цзи (VІ—V ст. до н. е.). Поняття дао (шлях) — багатозначне; воно означає також «світову першооснову буття». Даосизму властиве захоплення природою, одним із представників якої є людина. Вона має взаємодіяти зі світом, а не прагнути змінювати його. Тому роздуми на самоті на лоні природи вважали найкориснішими. Ідеали даосизму надихали китайських митців, для яких провідним у мистецтві став образ шляху людини-мандрівника. Буддизм — одна з найдавніших світових релігій, яка зародилася в Індії і проникла в Китай, а згодом і в інші країни Азії, де набула поширення приблизно в той самий час, що і християнство в Європі. Це релігійно-філософське вчення про духовне пробудження наставляє особистість на шлях морально та інтелектуально піднесеного життя. Без розуміння буддизму важко осягнути великі культури Сходу — індійську, китайську, японську. Разом з буддизмом з Індії в китайське мистецтво проникає і скульптурне зображення людини. Вступ Конфуцій

З давніх-давен митців Далекого Сходу надихала природа, яка мала особливу владу над людиною. Тому саме природа стала мірою всіх речей, своєрідним еталоном, що визначав життя народів регіону: китайців, японців, корейців та інших. Серед пам’яток культури далекосхідного регіону важливе місце належить архітектурі. Палаци, храми, архітектурно-паркові ансамблі гармонійно вписуються в мальовничі ландшафти довкілля. Буддійські пагоди, як і вежі готичних соборів, спрямовуються вгору — до неба.

Дракон Білого храму в Таїланді Велика китайська стіна

Природа — міра всіх речей

Які візуальні образи ви уявляєте, згадуючи мистецтво Сходу? Чому, на вашу думку, китайці називають свою країну Піднебесною?

Китайська ваза з ручками у вигляді драконів

Ще одна особливість китайського зодчества полягає у використанні яскравих кольорів: імператорські палаци покривали золотавожовтою глазурованою черепицею, храми — синьою або блакитною, а звичайне житло — сірою. Дерев’яні деталі часто фарбували червоним лаком. Карнизи, вікна, двері прикрашали дивовижними кольоровими орнаментами з мотивами тварин і рослин.

За тривалий період розвитку китайської цивілізації збереглося чимало споруд, які належать до світових шедеврів. Найвідомішою є Велика китайська стіна. У самобутньому архітектурному стилі Китаю втілені естетичні ідеали, властиві нації. Характерна ознака стилю — кількаярусні дахи, краї яких загнуті вгору, завдяки чому будівля ніби злітає в небо. Окрасою гребенів дахів, фасадів, брам нерідко ставали скульптурні зображення фантастичних драконів.

На мистецтво країн усього далекосхідного регіону величезний вплив мали філософсько-релігійні вчення стародавнього Китаю: конфуціанство, даосизм, буддизм. Культура китайського народу — одна з найдавніших. Китайський філософ Конфуцій (551—479 рр. до н. е.) висунув соціальним ідеалом шляхетну людину — гуманіста, який має високі моральні якості. Конфуціанство — система цінностей, що регулюють стосунки між людьми за принципом: стався до інших так само, як хотів би, щоб ставилися до тебе. Знаменита фраза Конфуція «Вірю у давнину і люблю її!» — втілює глибоке шанування традицій, що стало підвалиною китайської культури. Протилежним полюсом і другим за ступенем впливу був даосизм. Головний канон даосизму приписують китайському філософу Лао-Цзи (VІ—V ст. до н. е.). Поняття дао (шлях) — багатозначне; воно означає також «світову першооснову буття». Даосизму властиве захоплення природою, одним із представників якої є людина. Вона має взаємодіяти зі світом, а не прагнути змінювати його. Тому роздуми на самоті на лоні природи вважали найкориснішими. Ідеали даосизму надихали китайських митців, для яких провідним у мистецтві став образ шляху людини-мандрівника. Буддизм — одна з найдавніших світових релігій, яка зародилася в Індії і проникла в Китай, а згодом і в інші країни Азії, де набула поширення приблизно в той самий час, що і християнство в Європі. Це релігійно-філософське вчення про духовне пробудження наставляє особистість на шлях морально та інтелектуально піднесеного життя. Без розуміння буддизму важко осягнути великі культури Сходу — індійську, китайську, японську. Разом з буддизмом з Індії в китайське мистецтво проникає і скульптурне зображення людини. Вступ Конфуцій

З давніх-давен митців Далекого Сходу надихала природа, яка мала особливу владу над людиною. Тому саме природа стала мірою всіх речей, своєрідним еталоном, що визначав життя народів регіону: китайців, японців, корейців та інших. Серед пам’яток культури далекосхідного регіону важливе місце належить архітектурі. Палаци, храми, архітектурно-паркові ансамблі гармонійно вписуються в мальовничі ландшафти довкілля. Буддійські пагоди, як і вежі готичних соборів, спрямовуються вгору — до неба.

Дракон Білого храму в Таїланді Велика китайська стіна

Природа — міра всіх речей

Які візуальні образи ви уявляєте, згадуючи мистецтво Сходу? Чому, на вашу думку, китайці називають свою країну Піднебесною?

Китайська ваза з ручками у вигляді драконів

Ще одна особливість китайського зодчества полягає у використанні яскравих кольорів: імператорські палаци покривали золотавожовтою глазурованою черепицею, храми — синьою або блакитною, а звичайне житло — сірою. Дерев’яні деталі часто фарбували червоним лаком. Карнизи, вікна, двері прикрашали дивовижними кольоровими орнаментами з мотивами тварин і рослин.

За тривалий період розвитку китайської цивілізації збереглося чимало споруд, які належать до світових шедеврів. Найвідомішою є Велика китайська стіна. У самобутньому архітектурному стилі Китаю втілені естетичні ідеали, властиві нації. Характерна ознака стилю — кількаярусні дахи, краї яких загнуті вгору, завдяки чому будівля ніби злітає в небо. Окрасою гребенів дахів, фасадів, брам нерідко ставали скульптурні зображення фантастичних драконів.

Домашнє завдання:  параграф 7
Практичне завдання: дослідити явища традиційної китайської та японської культури (наприклад, чайна церемонія, повітряні змії, мистецтво кірігамі тощо), які сьогодні відомі і впроваджуються в усьому світі.