К основному контенту

Сообщения

  Осінь стає приємнішою, коли додаєш у неї прості дії, що активують дофамін — гормон, який робить нас радісними і вмотивованими. Поглянь на цю підбірку ідей і заплануй кілька із них на цей тиждень
Недавние сообщения
  Ти чуєш звук «Щахеда»… Інструкція дій за хвилинами ТИ МОЖЕШ БОЯТИСЬ. АЛЕ ДІЯТИ ТИ МАЄШ ШВИДШЕ, НІЖ СТРАХ ПАРАЛІЗУЄ. 1. ЗВУК ЙДЕ? ТИ НЕ МАЄШ ПРАВА ДУМАТИ Не аналізуй. Не гадай. Якщо чуєш низький, гудячий звук – дієш. Через 30 секунд він може бути над твоїм дахом. 2. ПРИПИНИ ЗНІМАТИ. ЦЕ – НЕ КІНО Жодне відео не варте твого похорону. Сховай телефон. Уламки не попереджають, вони вбивають. 3. ВІДСКОЧ ВІД ВІКНА – ЦЕ ТВОЯ МІНІ-ГРАНАТА Скло летить як леза. Вікно найнебезпечніше місце. Відійди якнайдалі. Ідеально в глиб квартири. 4. ЗНАЙДИ ДВІ СТІНИ Між тобою і вулицею має бути не менше двох капітальних стін. Кухня з вікнами – ні. Ванна без вікон – так. Коридор – ідеально. 5. НА ПІДЛОГУ. БЕЗ СЛІВ. БЕЗ ПИТАНЬ Лягай. Закрий голову руками. Уламки летять по дузі. Ти маєш бути нижче їхньої траєкторії. 6. НА ВУЛИЦІ? НИЗЬКО І ЗА БЕТОН Паркани не варіант. Кущі не варіант. Найкраще лягти за бетонною стіною або впасти в будь-яке заглиблення. Якщо нічого нема, просто лягай. 7. В МАШИНІ СТАНЬ НЕВИДИМ...
  «Я сама(сам) впораюсь» - іноді ми говоримо це не тому, що справді маємо сили. А тому, що боїмося здатися слабкими, незручними чи такими, що «не справляються». Але правда в тому, що жодна людина не може бути сильною весь час. Просити про допомогу — не означає відмовитися від відповідальності чи перекласти її на інших. Це означає чесно визнати: зараз мені потрібна підтримка. І це нормально. «Я сама(сам) впораюсь» - іноді ми говоримо це не тому, що справді маємо сили. А тому, що боїмося здатися слабкими, незручними чи такими, що «не справляються». Але правда в тому, що жодна людина не може бути сильною весь час. Просити про допомогу — не означає відмовитися від відповідальності чи перекласти її на інших. Це означає чесно визнати: зараз мені потрібна підтримка. І це нормально.
 
 
  Вправа «Скарбничка слів, що надають крила» Тема: «Мова Гідності» Мета: допомогти дітям усвідомити силу слова, навчити помічати слова підтримки, поваги й доброзичливості та створити спільну скарбничку позитивних висловів. Тривалість: 15–20 хвилин Вік: орієнтовно 2–6 клас, із адаптацією формулювань. Матеріали: скринька або коробка з написом «Скарбничка слів, що надають крила»; підготовлені пір’їнки з фразами; порожні пір’їнки для власних ідей; ручки/маркери. Хід вправи 1. Вступна розмова Педагог показує дітям скарбничку та запитує: — Що зазвичай зберігають у скарбничці? — А чи можна зберігати в ній слова? — Які слова можуть бути справжнім скарбом? Після відповідей: «Сьогодні ми будемо збирати особливі слова — слова, які підтримують, допомагають повірити в себе, дарують тепло та надають крила». 2. «Які слова дають крила?» Педагог показує кілька пір’їнок: «Ти зможеш!» «Я вірю в тебе!» «Я поруч.» «Дякую!» «Я тебе слухаю.» Запитання до дітей: Як ви почуваєтеся, коли чуєте такі слова?...
  Батьківські маніпуляції. Цікаво, те до чого ми звикли - найважче помітити...