Урок курсу
«Мистецтво» 10-А клас 04.05.
ТЕМА: Мистецтво індійського культурного
регіону
Синтез музики і руху
Із духових
інструментів поширена поперечна флейта з бамбука бансурі, яку називають флейтою
Крішни. Існує екзотичний
ритуальний інструмент у вигляді великої мушлі (конх), індуси вважають, що в
ньому живе морський демон, якого переміг бог Вішну. Табла Конх Крішна з флейтою
Індійські танцівник і танцівниця: Удай Шанкар (на марці), Каламандалам
Хемалента Як бачимо, інструментарій індійців багатий та різноманітний. У різних
регіонах інструмент має відмінні назви. Невичерпна фантазія народу змушувала
звучати навіть дерево та метал.
У ХХ ст.
виконавці на ситарі, наприклад віртуоз Раві Шанкар (1920—2012), та на інших
національних індійських інструментах почали гастролювати країнами світу.
Розвиваються династичні музично-виконавські традиції. Наприклад, династія Ханів
— Імрат та його чотири сини. Індійський танець — своєрідна танцювальна драма —
став ознакою художньої культури країни.
Крім власне
танцю, він охоплює спів і міміку. До головних елементів індійського танцю
належать: мудра — позиції пальців і хаста — позиції рук щодо тіла. За допомогою
танцю можна, як вважали індуси, передавати найрізноманітніші почуття,
відображати Всесвіт. В одному з давніх трактатів ідеться про 21 поворот голови.
Вони слугували виявом таких почуттів, як страх, подив, байдужість, холодність,
пристрасть, нетерпіння тощо. Гнучкою мовою почуттів були рухи рук, згадується
57 їх варіантів.
Танцівник має можливість не тільки висловити свої
емоції, а й розповісти глядачеві історію, передати певні, у тому числі
абстрактні, поняття. Жестами виконавець зображує лотос, слона, рибу, крокодила тощо. Світовим
рекордом визнали представники Книги рекордів Гіннеса народний танець
Каламандалам Хемалента з Індії тривалістю123 години. Класичні індійські танці
(бхаратанатьям, катхакалі).
Теми танців — сюжети
легенд, епічних творів, наприклад «Рамаяни», та ін., підказані природою, життям
(жнива, риболовля, ринок, ремесла, побут тощо). Класичний танець поділяють на
кілька стилів. Філософські ідеї через танцювальну символіку втілено у відомій
бронзовій статуетці «ШиваНатараджа» (ХІ ст.). Танцівник розміщений у колі —
німбі з вогню — і втілює велич руху Всесвіту. Шиву зображено із двома парами
рук у характерних жестах: одна ліва тримає вогонь — символ очищення; друга
ліва, що нагадує хобот слона, — символ сили та влади; одна права тримає
двосторонній барабанчик — символ пробудження; друга права — жест підбадьорення.
Волосся розвіюється, передаючи божественну енергію. Скульптура поєднує
релігійні, філософські, естетичні уявлення індусів. Цей образ став метафорою
космічного руху
Індійська музика монодійна, тобто одноголосна. В її
основу покладено мелодичний наспів — рагу. Раги відповідали певним порам року,
доби, наприклад вранішня рага, полуденна, вечірня тощо. Кожному звуку
відповідав поетико-колірний символ. Елементом ритму була тала. Виконавці
нерідко використовували 15—20 тал, а для підготовленої аудиторії — удвоє
більше. Рагу
можуть виконувати кілька годин.
Домашнє завдання - дати відповіді на запитання:
1 Які музичні інструменти струнної, ударної та духової
груп набули поширення в індійському культурному регіоні?
2 У чому полягає специфіка сангіту — індійського синтезу
мистецтв?
Творче завдання
«Чи можна вважати індійський танець унікальним явищем
культури? Аргументуйте свою думку, поясніть його зв’язок із філософією індусів».
Комментарии
Отправить комментарий