Батьки та педагоги мають однакові цілі та завдання — спостерігати за рухливою дитиною, адаптувати її до сучасного суспільства та дати хорошу освіту. Більшість таких дітей є обдарованими, ні підходи до їхнього виховання та навчання не дають можливості повною мірою розкрити їхній творчий потенціал.

Гіперактивність – стан, при якому активність і збудливість людини, дитини перевищує норму. У випадку, якщо подібна поведінка є проблемою для інших, гіперактивність трактується як психічний розлад і діагностується медичними фахівцями. Гіперактивність частіше зустрічається у дітей та підлітків, ніж у дорослих людей, тому що викликається емоціями.

У своїй роботі з дітьми я застосовую: (Слайд 12)

- Ігри для розвитку уваги.

- Ігри та вправи для зняття м'язового та емоційного напруження.

- Ігри, які розвивають навички вольової регуляції.

В нашій школі теж є дітки, в яких підвищена активність. Я з ними працювала індивідуально, а потім поступово залучала до колективної роботи.

Є багато вправ та ігор для корекції гіперактивності. Пропоную кілька з них і вам.

Для  налаштування на роботу   я пропоную попрацювати з таблицями  Шульте.

1.     Таблиці Шульте. (Слайд 13)

Мета: розвивати увагу, розвивати зосередженість та переключення уваги.

1.     Назвати числа від 1 до 25  чорні

2.     Назвати числа від 24 до 1 червоні.

5	8	1	16	11	22	20
23	3	17	11	5	9	8
6	2	13	7	16	2	12
21	23	6	18	21	3	18
5	10	20	24	22	4	14
19	17	1	4	15	12	25
15	14	7	10	13	9	19

6.       Вправа «Коректурна проба»  (Слайд 14)

Мета: розвивати зорову увагу, її стійкість і здатність переключатись, стабілізувати психічні процеси.

Працюючи  з гіперактивними дітьми, я починаю з легших коректурних проб, поступово по мірі розвитку дитини завдання ускладнюються. Вправу  бажано проводити систематично.

Завдання 1.

Зафарбуйте червоним олівцем всі букви О, зеленим всі букви Н, і синім всі букви Т.

к	л	п	м	ч	в	о	у	р	м
н	а	о	д	ж	к	а	о	н	ц
є	т	в	ф	о	т	о	к	р	б
у	м	т	б	ю	д	ш	з	п	і
ч	я	а	о	щ	н	к	у	ц	ю
щ	п	в	ц	й	я	п	о	ш	н
к	о	д	ж	є	ї	х	З	щ	а
е	н	к	у	ц	и	ь	т	е	о
з	д	о	а	р	т	к	і	ч	я
п	н	и	л	б	г	н	к	м	ж
м	р	і	с	н	ш	д	о	д	ї

Вправа «Коректурна проба» (Слайд 15)

Інструкція. Зафарбуйте букви: д - жовтим, т- синім, а – коричневим, н – зеленим, и – червоним.

к	л	п	м	ч	в	о	у	р	м
м	е	и	к	ж	к	з	о	н	ц
є	ж	в	ф	о	х	о	к	р	б
у	м	а	б	ю	п	ш	з	п	і
ч	я	у	о	щ	м	к	у	ц	ю
щ	п	в	ц	й	я	т	о	ш	с
к	о	ю	ж	є	ї	х	з	щ	е
е	с	к	у	ц	и	ь	є	е	о
з	д	о	і	р	х	к	і	ч	я
п	ч	ю	л	б	г	ї	к	м	ж
м	р	ц	с	й	ш	ю	о	ц	ї

Із зафарбованих букв утворіть слово.

_________________________________

Вправа «Коректурна проба» (Слайд 16)

Інструкція. Порахуйте, скільки раз заховалось слово ДІМ.

к	д	і	м	ч	в	о	у	д	м
н	е	д	і	ж	д	і	м	н	ц
є	ж	в	ф	о	х	о	к	р	б
д	і	м	б	ю	п	ш	д	і	м
ч	я	а	о	щ	м	к	у	ц	ю
щ	п	д	і	м	я	д	о	м	с
к	о	ю	ж	є	д	і	м	щ	а
е	с	к	у	ц	и	ь	є	е	о
з	д	і	м	р	х	к	і	ч	я
п	ч	ю	л	б	д	і	м	м	ж
м	д	у	с	й	ш	д	о	д	ї
а	п	с	м	д	і	м	л	і	м
к	р	о	т	б	ю	щ	д	і	м
д	і	м	а	к	ч	я	х	о	д

Для розвитку довільності психічних процесів я часто використовую графічні диктанти. Мета їх - розвивати довільну увагу, вміння виконувати завдання за інструкцією дорослого, розвивати наочно-образне мислення, розвивати дрібну моторику.

 Також починаю  з простіших. Декілька  диктантів є у вас в роздатковому матеріалі.

7. Вправа «Вірю-не вірю» (хвилинка -  цікавинка)

Для того, щоб стимулювати дитину більше пізнавати, проявляти інтерес до роботи та зацікавленість, підвищувати мотивацію до здобуття нових знань, я часто використовую вправу,  і як хвилинку – цікавинку, «Вірю-не вірю». Ця вправа розвиває вміння дитини співвідносити виконане із зразком. Завдання підбираю відповідно віковим особливостям дітей.

Вам пропоную такий варіант.

Чи вірите ви, що…

Немає для людини кращого звуку, ніж його вимовлене ім’я.

Жінці достатньо всього 45 секунд для того, щоб оцінити незнайомого чоловіка.

Кращим засобом від турбот, тривожності і стресу є читання.

Знання психології робить життя складнішим (ні)

Людина за все своє життя може дружити до 150 разів.

Коли за людьми спостерігають, вони ведуть себе гірше (ні)

Мозкова діяльність продовжується навіть тоді, коли ми відпочиваємо.

Чи вірите ви, що…
Немає для людини кращого звуку, ніж його вимовлене ім’я.	Знання психології робить життя складнішим	Людина за все своє життя може дружити до 150 разів.	Коли за людьми спостерігають,вони ведуть себе гірше	Мозкова діяльність продовжується навіть тоді, коли ми відпочиваємо.	Кращим засобом від турбот, тривожності і стресу є читання.	Жінці достатньо всього 45 секунд для того, щоб оцінити незнайомого чоловіка.

Перевірте правдивість інформації на екрані самостійно. (Слайд 17)

8.     Прогресуюча  релаксація  м'язів.

Прогресуюча релаксація м'язів – це прекрасний спосіб зняти стрес. Релаксація досягається шляхом напруги й подальшого розслаблення різних груп м'язів тіла.

1.       Обличчя – попросіть дитину наморщити ніс і лоб, ніби вона нюхає щось неприємне, а потім розслабити м’язи обличчя. Повторити три рази.

2.       Щелепи – попросіть дитину щільно стиснути щелепи, ніби вона собака, який висить на кістці, а потім відпустити уявну кістку й повністю розімкнути щелепи. Повторити три рази.

3.       Руки та плечі – попросіть дитину витягнути руки перед собою, потім підняти їх над головою й потягнутись якомога вище. Після цього нехай дитина опустить вниз і розслабить руки. Повторити три рази.

4.       Кисті рук – нехай дитина уявить, ніби вона щосили стискає апельсин однією рукою, а потім кидає його на підлогу і розслабляє кисть і руку. Повторити три рази, а потім виконати вправу іншою рукою.

5.       Живіт – нехай дитина ляже на спину і всього на мить максимально напружить м'язи живота. Потім нехай розслабить живіт. Повторити три рази, а потім виконати цю ж вправу стоячи.

6.       Ноги й ступні – попросіть дитину стоячи втиснути пальці ніг у підлогу, ніби вона проробляє це з піском на пляжі. Нехай почергово вдавлює кожний палець у підлогу й розставить їх настільки, щоб відчувати напругу в ногах, а потім розслабиться. Повторити три рази.

9. Вправа «Декодування» (Слайд 18)

Мета: розвивати переключеність  та зосередженість  уваги, розвивати довільність.

Інструкція. Розкодувати  вислів.

.	м	ч	е	д
,	р	й	п	а
*	в	т	к	о
=	н	ж	л	б
:	я	ь	ш	с
+	і	х	и	ї

=

                                                                                                     

10.  Вправа «Малювання фарбами» (пальчикова техніка)

Мета: розвивати уяву та фантазію; стабілізувати психічні процеси (збудження-гальмування, здатність переключатися з активної діяльності на пасивну); сприяти зняттю емоційно-психічного та тілесного напруження.

Дається аркуш паперу А3, змочений водою і набір акварельних фарб. Психолог пропонує передати свій емоційний стан фарбами, використовуючи при цьому замість пензлика пальці, фантазію, уяву, почуття.

Після закінчення малювання психолог пропонує порівняти тактильні відчуття з переданим емоційним станом.

Батькам гіперактивних дітей я даю рекомендації, які можуть виявитися корисними в кожній такій сім'ї:

1. У своїх відносинах з дитиною підтримуйте позитивну установку. Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслужила, підкреслюйте успіхи. Це допомагає зміцнити впевненість дитини у власних силах.

2. Уникайте повторення слів «ні» і «не можна».

3. Говоріть стримано, спокійно, м'яко.

4. Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.

5. Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

6. Заохочуйте дитину за всі види діяльності, що вимагають концентрації уваги (наприклад, робота з кубиками, розфарбовування, читання).

7. Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Час прийому їжі, виконання домашніх завдань і сну щодня має відповідати цьому розпорядку.

8. Уникайте по можливості скупчення людей. Перебування у великих магазинах, на ринках і т.п. втомлює дитину.

9. Під час ігор обмежуйте дитину лише одним партнером. Уникайте гучних, неспокійних приятелів.

10. Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання гіперактивності.

11. Давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію. Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі - тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття.

12. Пам'ятайте про те, що притаманна дітям з синдромом дефіциту уваги гіперактивність хоча і неминуча, але може утримуватися під розумним контролем за допомогою перерахованих заходів.

Практичні поради у роботі з гіперактивними дітьми:

1. Працювати з дитиною в першу половину дня, а не в вечірні години.

2. Зменшити навчальне навантаження дитини.

3. Ділити роботу на більш короткі, але частіші періоди.

4. Давати дитині лише одне завдання на певний проміжок часу, щоб вона могла його завершити.

5. 3низити вимоги до акуратності на початку роботи, щоб сформувати відчуття успіху.

6. Посадити дитину під час занять ближче до вчителя.

7. Використовувати тактильний контакт.

8. Домовлятися з дитиною про ті чи інші дії заздалегідь.

9. Для підкріплення усних інструкцій використовувати зорову стимуляцію.

10. Давати короткі, чіткі, конкретні інструкції.

11. Використовувати гнучку систему заохочень. Заохочувати дитину відразу ж, не відкладаючи на майбутнє.

12. Надавати дитині можливість вибору.

13. Дотримуватися чіткого розпорядку дня.

14. Залишатися спокійним.

Отже, дитяча гіперактивність досить розповсюджене явище, якому потрібно приділяти належну увагу.

 Література

1. Бендлер Р. Используйте свой мозг для изменения / Р. Бендлер ; пер. с англ. Л. Минникес, Г. Сгонник. — М. : Ювента, 1998. — 224 с.

2. Богоявленская М. Проблемы одаренного ребенка / М. Богоявленская // Дошкольное образование. Приложение к газете «Первое сентября». — 2005. — № 10. — С. 7–10.

3. Большой психологический словар ; под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. — М. : Прайм-Еврознак, 2003. — 672 с.

4. Брязгунов И. П. Непоседливый ребенок, или все о гиперактивных детях / И. П. Брязгунов, Е. В. Касатикова. — М. : Изд-во Ин-та психотерапии, 2001. — 96 с.

5. Гиперактивные дети: коррекция психомоторного развития: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / П. Альтхерр, Л. Берг, А. Вёльфль [та ін.] ; под ред. М. Пассольта. — М. : Изд. центр «Академия», 2004. — 160 с.

6. Заваденко Н. Н. Как понять ребенка. Дети с гиперактивностью и дефицитом внимания / Н. Н. Заваденко. – 2-е изд. доп. — М. : Школа – Пресс 1, 2001. — 128 с.

7. Куцінко О. Синдром гіперактивності у дітей і школа ХХІ століття / О. Куцінко // Психологія. — К. : Шкільний світ, 2010. — № 2. — С. 3–8.

8. Мэш Э. Детская патопсихология. Нарушения психики ребенка: учеб. пособие / Э. Мэш, Д. Вольф ; пер. с англ. — СПб.: Прайм-Еврознак, 2007. — 511 с.

 9. Монина Г. Б. Ох уж эти одаренные дети! Талант и синдром дефицита внимания: двойная исключительность / Г. Б. Монина, М. С. Рузина. — СПб. : Речь, 2010. — 128 с.

10. Овчаренко Н. І. Синдром дефіциту уваги і гіперактивності обдарованої дитини як найпоширеніша причина хронічних порушень поведінки / Н. І. Овчаренко // Обдарована дитина. — К. : Социс. — 2009. — № 3. — С. 20–23.

11. Сиротюк А. Л. Синдром дефицита внимания с гиперактивностью: диагностика, коррекция и практические рекомендации родителям и педагогам / А. Л. Сиротюк. — М. : ТЦ Сфера, 2002. — 128 с.

12. Щебланова Е. Неравномерность развития одаренных детей. Школьные трудности при нарушениях внимания / Е. Щебланова // Школьный психолог. — 2008. — № 18. — С. 34–39.

13. Ясюкова Л. А. Оптимизация обучения и развития детей с ММД / Л. А. Ясюкова. — СПб. : ГП «Иматон», 1997. — 80 с.

14. Hallovell E., Ratey S. Delivered from distraction: getting the most out of life with attention deficit disorder. N.Y. : Ballantine Books, 2005. — 416 p.

15. Honos-Webb L. The gift of ADHD: how to transform your child’s problems into strengths. Oakland: New Harbinger Publications, 2005.