К основному контенту


 Урок "Образотворчого мистецтва" 5-А клас 20.11.20.

Доброго дня, любі друзі. Тема нашого уроку «Петраківський розпис»

Історія Петриківського розпису. Корифеї.

 Петриківський розпис є унікальним явищем, справжньою перлиною народної творчості. Яскраві, квіти, соковиті ягоди, фантастичні птахи, цей розпис не можна не впізнати одразу, його поціновувачі є у всьому світі, саме тому звичайне село Петриківка Дніпропетровської області стало відомим далеко за межами України. А зараз Петриківський розпис ще й претендує на статус всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. 

          Петриківський розпис зародився приблизно в ХVІІІ сторіччі, як настінний розпис. Настінні розписи були дуже поширені в той час майже всюди, де будівлі обмазували глиною і білили, особливо вони були розвинені в Хмельницькій, Вінницькій, Одеській та Дніпропетровській областях.

Господині розмальовували здебільшого стіни хат та печі. При цьому Дніпропетровські хатні розписи мали свої особливості, орнаменти були досить дрібними, з великою кількістю деталей. Згодом деякі майстри почали розписувати не тільки свої хати, а й сусідні, працювати на замовлення. Коли попит на такі розписи виріс і майстрів, що мандрували, перестало вистачати – виникла так звана ««мальовка»», тобто той самий розпис, що й на стіні, тільки намальований на папері, який потім вішали на стіну. Розмір і форма «мальовки» залежали від місця призначення, наприклад «мальовки», що прикрашали сволок, робили у вигляді смужок, комин прикрашали ««мальовка»ми» овальної форми з квіткою в середині, іноді мальовки призначені були замінити справжній килим, або рушник. Такий «рушник» малювався на півпрозорому папері, на якому зображався в дещо спрощеному вигляді орнамент кілкового рушника.

     Свою назву цей розпис отримав від назви села Петриківка, в якому він виник і побутує до сьогодні. Цими орнаментами прикрашали меблі, посуд, печі, димарі и навіть стіни хат. Причому малювати дивні візерунки в цьому українському селі на Дніпропетровщині умів практично кожен. А це пелюстки і листя, котрі в умілих руках складаються в несподівані квіти, кетяги калини, винограду, казкових птахів і навіть людей. Колись в Петриківці цим розписом була прикрашена кожна хата. Навіть говорили: "Красиво в цім селі, як в церкві". І це дійсно так, адже петриківський розпис і в наш час гідно прикрасить сучасний інтер'єр.

Пропоную вашій увазі посилання на відео, де наглядядно показано, в якій манері слід працювати. Але ми на уроці лише вчимося з тими матеріалами, що маємо. Тому спробуйте спочатку на папері свій талант до петраківського розпису і перешліть продукти власної діяльності, будь ласка, мені.

https://www.youtube.com/watch?v=m9ZvZK-hJmY&ab_channel=%D0%94%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0

 https://www.youtube.com/watch?v=atCTZOaUYFM&ab_channel=%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0%D0%A7%D0%B5%D1%80%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0


У кого не все ідеально вийде, нічого страшного, ви лише на шляху до досконалості. Щасти. Усім успіху. До зустрічі.

 

 

 

 

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

  Підлітковий вік - складний період життя. Це час підвищеної тривожності, дратівливості, зниженого настрою. Підлітку складно контролювати свої емоції, навіть якщо навколо нього сприятлива обстановка і люблячі близькі, тому що він проходить складний період розставання з дитячими мріями та фантазіями і стикається з реальністю дорослого життя, де йому належить зайняти своє місце в світі повному боротьби і конкуренції. Підліток - це вже не дитина, але і ще не дорослий. Йому пред'являється більше вимог, накладаються обов'язки, з ним уже ніхто не «сюсюкається». «Ти вже дорослий / доросла» - часто вимовляють батьки. Їм часто складно знайти спільну мову з підлітком. Це вже не той маленький, кумедний і ласкавий шматочок щастя. Підліток - складна, нестійка система функціонування. Важко всім: підлітку, батькам, братам і сестрам, бабусям, дідусям і вчителям. І шлях дорослішання підлітка належить пройти всім разом. Від того, яка атмосфера буде в родині, чи зможуть батьки збудувати довірчі ...

Урок курсу «Мистецтво» 10-А клас 22.05. ТЕМА: Індійський культурний регіон

Загальна характеристика регіону. Релігія. Громадсько-політичне життя.   Театр Одним із шести регіонів є   Індійський культурний регіон , що включає в себе країни Південно-Східної Азії: ·          Індію, ·          Бірму, ·          Цейлон, ·          Малайю, ·          Непал, ·          Бангладеш, ·          Шрі-Ланку, ·          Пакистан, ·          а також деякі культурно та лінгвістично споріднені регіони (Тибет, Бутан, Індонезія, Камбоджа, країни Центральної Азії). Деякі з цих країн були віднесені до регіону лише за географічним фактором (півострів Індостан та навколишні землі), але більшіст...
  «Долонька турботи про себе» — проста, але дуже сильна вправа. Усі ми втомлюємось. Виснажуємось. Забуваємо, що теж маємо право на паузу, тишу, тепло. Але хто, як не ми самі, подбає про себе? Візьміть аркуш. Обведіть свою долоню. Кожен палець — це день тижня: понеділок, вівторок, середа… На кожному напишіть один невеликий крок турботи про себе: Зателефонувати людині, яка вас підтримує Прогулятись без телефону Заснути раніше Зробити собі смачний сніданок Сказати «ні» тому, що виснажує У центрі долоні — вихідні. Запишіть два кроки, які принесуть вам радість і відпочинок. Не “за досягнення”, а просто тому, що ви — є. Прикріпіть цю долоньку на видному місці. Нехай вона щодня нагадує: ви не механізм — ви людина. І турбота про себе — це не розкіш, а природна потреба. А коли завершите — запитайте себе: – Що для мене справжня турбота? – Чому я іноді ставлю себе на останнє місце? – Що я можу змінити вже зараз? Зупиніться. Подивіться на свою долоню. Вона — про вас. Якщо відгукується...