К основному контенту

 

 «Ми знаємо, ми вміємо,

ми вчимося»

Година психолога для учнів 9 – 11 класів

 

          Мета: познайомити учнів з ефективними прийомами запам’ятовування інформації, відпрацювання отриманих навичок, корекція режиму дня старшокласника згідно отриманих рекомендацій.

 

Хід заняття:

Зовсім недавно лунав перший дзвоник, ми ділили підручники, всі розсідались хто з ким хоче, а я пересаджувала кого з ким треба … і побігли шкільні будні, сповнені навчанням, клопотами, тривогами, іноді приємними, а іноді і не дуже… Ми – старшокласники… Радісно, тривожно, відповідально. А які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте це слово? (На дошці записується слово «дев’ятикласник» («десятикласник», «одинадцятикласник») і асоціації до нього, які називають учні)

 

    Завантаженість      Багато справ          Дорослі



 

 

 


Брак часу                            Старшокласник              Бажання відпочити



 

 

 


Репетиторство     Навчання    Підготовка до ЗНО

 

Отже, можна зробити висновок з вищесказаного: старшокласник – маса інформації, яку треба запам’ятати, брак часу та ще й бажання відпочити. Як приблизно з цим усім ви справляєтесь, ми подивимось, розглянувши типовий режим дня для учня 11-го класу. Погляньте, ось Типовий режим дня одинадцятикласника:

1.     7.30 - підйом;

2.     7.30- 8.00. – ранковий туалет, сніданок;

3.     8.00-.8.30. – дорога до школи;

4.     8.30-15.30. – заняття в школі;

5.     15.30-16.30. – факультатив, гуртки;

6.     16.30-17.30. – дорога додому, обід;

7.     17.30-18.30. – репетиторство;

8.     18.30-19.30. – дорога додому, вечеря;

9.     19.30-20.30. – підготовка до уроків;

10.  20.30-22.30. – відпочинок, перегляд телепередач;

11.  22.30-23.00. – підготовка до сну, сон.

Проаналізувавши даний режим дня, ми бачимо, що ви отримуєте масу інформації, яку потрібно запам’ятати, утримати в пам’яті, а в потрібний момент відтворити. А чи можливо це? (Відповіді учнів).

Можна навести приклади доброї пам’яті, яку мали Юлій Цезар і Олександр Македонський знали в обличчя і на ім’я всіх своїх вояків, а це 30 тис. людей. На ім’я і в обличчя знав кожного з 20 000 жителів столиці Греції знаменитий Фемістокл. А Сенека був здатен повторити 2000 не зв’язаних між собою слів, почутих лише раз. Та, на жаль, сучасні підлітки не можуть похвалитись такою феноменальною пам’яттю. Тому сьогодні я порекомендую вам  кілька прийомів ефективного запам’ятовування, які, сподіваюсь, стануть вам у пригоді.

           Давайте проведемо експеримент. На дошці записано 15 слів (слова можуть бути написані як на переносній, так і на мультимедійній дошці). Наприклад: ШАФА. ВЕДМІДЬ, СТІЛ, БІЛКА, ГРУША, ДИВАН, ПЕРСИК, СОБАКА, ЛІЖКО, ЗАЄЦЬ, ЯБЛУКО, ГУСАК, ЖИРАФА, ЛИСИЦЯ, КРІСЛО. Протягом певного часу (30 сек.) ви маєте можливість розглянути ці слова і постаратись запам’ятати їх. Далі слова закриваються, а ви пригадаєте і запишете їх. За вашим бажанням,  ви озвучите слова, які кожен запам’ятав.                     Норма хорошої пам’яті – 7 (+ - 2) слів.

                                           Виконання завдання учнями.

            А тепер спробуємо інакше. Об’єднайте слова в групи: меблі, тварини, овочі. Пригадайте слова, користуючись знанням груп.

Виконання завдання учнями.

Скажіть, в якому випадку було легше відтворити інформацію і чому? Відповіді учнів.

От ми з вами і вивели основне правило ефективного запам’ятовування – інформацію потрібно не заучувати, а осмислювати.

       В перші 6-7 років дитина запам’ятовує 60-70% інформації, яку активно використовує у своєму житті. Це – рідна мова або декілька мов, орієнтація у просторі, призначення і способи використання навколишніх предметів тощо. І це величезний, надзвичайно важливий обсяг інформації, що значно перевищує шкільний, інститутський, професійний. Що це за технологія? Відповідь на це питання дає «Школа Ейдетики». Експерименти і багаторічний досвід (з 1988р.) «Школи ейдетики» свідчать, що проблема не в запам’ятовуванні, а в пригадуванні інформації, що безпосередньо пов’язано з нашою уявою, вигадкою, фантазією.

       Давайте спробуємо ще раз виконати дану вправу. Запам’ятайте 15 слів так, як ви це робили дотепер. Слова можна прочитати лише один раз, потім їх закрити і пригадати.

·        ШАФА

·        ХМАРИНКА

·        ГНІЗДО

·        КІНЬ

·        КАПЕЛЮХ

·        ЛЮК

·        ФУТБОЛІСТ

·        ЧАЙНИК

·        КРИЛА

·        ОЛІВЦІ

·        ЗГРАЯ

·        ПЛЯЖ

·        СНІГОВИК

·        ШОКОЛАД

·        ШКОЛА

Порівняйте те, що у вас вийшло, зі списком. Якщо результат вас не задовольнив, не хвилюйтесь. Спробуйте прочитати виділені слова, а написане дрібним шрифтом уявити, як мультфільм. Не намагайтесь нічого запам’ятовувати! Тільки уявіть!

·        ШАФА – уявіть шафу, краще власну.

·        ХМАРИНКА – шафа розчинилась, і звідти випливла біла хмаринка.

·        ГНІЗДО – на хмаринці знаходиться велике лелече гніздо.

·        КІНЬ – у гнізді зручно влаштувався кінь, але чомусь червоний.

·        КАПЕЛЮХ – кінь приміряє капелюх, капелюх йому сподобався і він залишив його на голові.

·        ЛЮК – ви роздивилися капелюх і побачили, як у ньому відчиняється люк.

·        ФУТБОЛІСТ – із люка вистрибнув футболіст.

·        ЧАЙНИК – футболіст чомусь грає у футбол чайником.

·        КРИЛА – у чайника виросли крила, як у літака.

·         ОЛІВЦІ – чайник із крилами став поливати водою олівці.

·        ЗГРАЯ – олівці намокли;їм це не сподобалось, і вони зібралися в зграю. 1

·        ПЛЯЖ – зграя олівців прилетіла на пляж.

·        СНІГОВИК – на пляжі лежить сніговик.

·        ШОКОЛАД – сніговик ласує шоколадом.

·        ШКОЛА – із шоколадних плиток збудовано школу.

 

         А зараз спробуйте відтворити 15 слів, уявляючи ту незвичайну історію, що їх супроводжувала. Навіть, якщо ви відтворили лише половину слів, але зберегли визначений порядок, то норма запам’ятовування перевищена вами удвічі. І зробили ви ще завдяки вашій уяві і моїй фантазії.       

               Отже, уява + фантазія = відтворення інформації.

           Вивчаючи шкільні предмети, ви здебільшого користуєтесь зоровою пам’яттю. Тому вам важливо буде познайомитись з прийомами зорової пам’яті.

*    Подумки уявімо предмет який ми хочемо запам’ятати. Розфарбуймо його в своїй уяві незвичайним кольором, або уявімо його величезного розміру, повернімо й розглянемо з різних боків. Важко забути його після таких дій?

*    Візуалізація в чисельному вигляді. Для запам’ятовування коротких чисел цілком достатньо створити їх зоровий образ. Уявіть – те, що потрібно запам’ятати, написано великим червоним шрифтом на білій стіні, горить неоновими цифрами на схилі чорного неба. Змусьте цей напис блимати не менше 15 секунд.

*    А дехто з нас погано запам’ятовує числову інформацію. Тут можуть допомогти коди.  Коди можуть бути:

- Вербальний код. Люди з переважно вербальною пам’яттю сприйнятливіші до звукової сторони слова. Їм може виявитися корисним запам’ятовування переліку приблизно такого типу: нуль – моль, один – блондин, три – осетри, чотири – чорти в тирі, шість – вість, сім – сім’я, вісім – осінь, дев’ять – діва, десять – деспот.

- Візуальний (зоровий) код. Він може бути таким: нуль – коло або овал, один – стовп (свічка, кіл), два – близнюки(пара черевиків), три – трикутники (триколісний велосипед), чотири – квадрати(4 лапи тварини), п‘ять –  пальці рук, шість – шестигранна гральна кістка, сім – свічник на сім свічок, вісім – піщаний годинник, дев’ять –  равлик, (вушна раковина), одинадцять – футбольна команда і т.д.

- Кодування інформації за зоровою подібністю. У цій системі цифра асоціюється з якою-небудь буквою за зовнішньою подібністю з нею: 0 =О, 1 = Т або Г (головний елемент – вертикальна паличка), 2 = П (буква на двох ніжках),3 = З, 4 = Ч, 5 – Б, 6 – С, 7 –У, 8 – В, 9 – Р. Щоб запам’ятати число, потрібно перетворити цифри в букви, а з них будуть починатися слова, з яких ми складемо легко фразу, що запам’ятовується.

А як бути з великими текстами?

         Золоте правило гарного запамятовуванняінтелектуальна робота з матеріалом. Методи активного запам’ятовування містять у собі інтелектуальну роботу з текстом: вичленення головних (ключових) слів, складання плану чи схеми до прочитаного. (Можна обєднати учнів у три групи і запропонувати – одній групі 2 рази прочитати запропонований уривок тексту, другій групі прочитати, виділити ключові слова, встановити звязок між ними та запамятати, а третій групі прочитати поділити на частини та скласти план). Після цього один учасник з кожної групи пробує переказати прочитане. Учням пропонується зробити висновки). Слово психолога. Ще мені хочеться познайомити вас з памяткою «Як запамятовувати матеріал».    Учням роздаються памятки.

 

Памятка  «Як запамятовувати матеріал»

1. Навчіться зосереджувати свою увагу на досліджуваному предметі. Осмислюйте інформацію, а не механічно заучуйте (50% механічно визубреного забувається протягом години. Через день залишається 30%).

2. Працюйте з потрібною інформацією в період своєї найкращої працездатності. Найкращий час –  це між 8 та 12 годиною. Потім іде спад продуктивності і запам’ятовування, а з 17 години повільно росте і досягає високого рівня у вечірній час.

3. Якщо отримана інформація не використовується протягом трьох днів, то 70% її забувається. Потрібну вам інформацію повторюйте.

4. Знайдіть час для відпочинку. (Але не для перегляду телепрограм!). Чергуйте розумову діяльність з фізичною. Повноцінний сон – запорука доброї пам’яті, як і повноцінне харчування.

5. Дехто вважає, що музика, шум, розмови не заважають їм під час заняття. Але це не так. Втома в цьому випадку наступає значно швидше. Продуктивна розумова діяльність можлива тільки в умовах тиші. В період великого розумового напруження бажано уникати перегляду відеофільмів і телепередач.

6. Після фізики вчіть історію, після літератури – математику. Пам’ять любить різноманітність.

7. У ході запамятовування записуйте ключові слова, малюйте схеми, діаграми, графіки.

 

Прочитайте памятку і давайте повернемося до режиму дня. Спираючись на отримані сьогодні знання внесіть корективи в наш типовий режим дня. (Учні пропонують зміни, які записуються в існуючий режим). Я думаю, що кожен з вас проаналізує свій власний режим дня і внесе в нього поправки.

Отже, людина може запамятати досить велику кількість інформації, тільки треба знати як це зробити, чого ми і навчились сьогодні на уроці.

 

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

  Підлітковий вік - складний період життя. Це час підвищеної тривожності, дратівливості, зниженого настрою. Підлітку складно контролювати свої емоції, навіть якщо навколо нього сприятлива обстановка і люблячі близькі, тому що він проходить складний період розставання з дитячими мріями та фантазіями і стикається з реальністю дорослого життя, де йому належить зайняти своє місце в світі повному боротьби і конкуренції. Підліток - це вже не дитина, але і ще не дорослий. Йому пред'являється більше вимог, накладаються обов'язки, з ним уже ніхто не «сюсюкається». «Ти вже дорослий / доросла» - часто вимовляють батьки. Їм часто складно знайти спільну мову з підлітком. Це вже не той маленький, кумедний і ласкавий шматочок щастя. Підліток - складна, нестійка система функціонування. Важко всім: підлітку, батькам, братам і сестрам, бабусям, дідусям і вчителям. І шлях дорослішання підлітка належить пройти всім разом. Від того, яка атмосфера буде в родині, чи зможуть батьки збудувати довірчі ...

Урок курсу «Мистецтво» 10-А клас 22.05. ТЕМА: Індійський культурний регіон

Загальна характеристика регіону. Релігія. Громадсько-політичне життя.   Театр Одним із шести регіонів є   Індійський культурний регіон , що включає в себе країни Південно-Східної Азії: ·          Індію, ·          Бірму, ·          Цейлон, ·          Малайю, ·          Непал, ·          Бангладеш, ·          Шрі-Ланку, ·          Пакистан, ·          а також деякі культурно та лінгвістично споріднені регіони (Тибет, Бутан, Індонезія, Камбоджа, країни Центральної Азії). Деякі з цих країн були віднесені до регіону лише за географічним фактором (півострів Індостан та навколишні землі), але більшіст...
  «Долонька турботи про себе» — проста, але дуже сильна вправа. Усі ми втомлюємось. Виснажуємось. Забуваємо, що теж маємо право на паузу, тишу, тепло. Але хто, як не ми самі, подбає про себе? Візьміть аркуш. Обведіть свою долоню. Кожен палець — це день тижня: понеділок, вівторок, середа… На кожному напишіть один невеликий крок турботи про себе: Зателефонувати людині, яка вас підтримує Прогулятись без телефону Заснути раніше Зробити собі смачний сніданок Сказати «ні» тому, що виснажує У центрі долоні — вихідні. Запишіть два кроки, які принесуть вам радість і відпочинок. Не “за досягнення”, а просто тому, що ви — є. Прикріпіть цю долоньку на видному місці. Нехай вона щодня нагадує: ви не механізм — ви людина. І турбота про себе — це не розкіш, а природна потреба. А коли завершите — запитайте себе: – Що для мене справжня турбота? – Чому я іноді ставлю себе на останнє місце? – Що я можу змінити вже зараз? Зупиніться. Подивіться на свою долоню. Вона — про вас. Якщо відгукується...