К основному контенту

 

Формування поняття «Память» за таксономією Блума (година психолога)      Хід заняття

-                    Мабуть всі ви чули слово «память». Що таке память? Як ви думаєте?

-         А чи є у вас память? Де розташована  память у вашому тілі?

-         Чи можемо ми побачити память, доторкнутись до неї? Чому?

-                    Так, память це психічний (внутрішній) процес, який не можливо спостерігати.

-                    Ми запамятовуємо дуже багато різної інформації. В залежності від того, якими органами чуття ми сприймаємо інформацію, память поділяється на різні види. Хотіли б ви дізнатись, які існують види памяті?

(На дошці прикріплюю листок паперу круглої форми з написом «види памяті». Це середина квітки.)

-                    Давайте проведемо експеримент. Я попрошу  когось із вас підійти до мене, закрити очі. В цей час в класі пролунає якийсь звук. Ваше завдання послухати і здогадатись, що це за звук.

(Запрошую по черзі кількох дітей, лунають звуки розривання паперу, гра на сопілці, стук по столі).

Запитання до дітей:

-                    Який звук ти почув? Що допомогло тобі розпізнати цей звук? Чи зможеш ти впізнати цей звук знову? Чому?

-                    Діти, ви запам’ятовували різні звуки за допомогою слуху. Як називається такий вид памяті? Так, слухова память.

-                    До серединки квітки я додаю першу пелюстку, яка символізує слуховий вид  памяті.

-         Які ще є види памяті? Зараз ми зясуємо.

-                    Я покажу вам зображення предмета, подивіться на нього, а коли я закрию, намалюйте це зображення на листках паперу. Готові? Дивіться (протягом 30 секунд діти розглядать зображення сонця, після демонстрації забираю картинку).

-                    Запамятали, що було намальовано на картинці? Намалюйте  це зображення на своїх аркушах.

-                    Що ви намалювали? Чому саме цей предмет ви зобразили? Я попрошу вас перевернути листки на інший бік і ще раз намалювати сонечко. Що допомогло вам знову вірно справитись з цим завданням?

-                    Як на вашу думку називається вид памяті, коли ви запамятовуєте предмети, які сприймали зором. Так, цей зоровий вид памяті. І ми додаємо ще одну пелюстку до нашої квітки.

-         Познайомимось ще з одним видом памяті. Я попрошу  когось із дітей підійти до мене, закрити очі і підняти руки перед собою долонями вгору.  Я покладу вам в руки якийсь предмет. Ваше завдання із закритими очима тільки доторкаючись до предмета здогадатись, що це.

(Діти по черзі відгадують предмети, сприймаючи їх на дотик)

-                    Чому тобі вдалось здогадатись, який це предмет? Чи доторкався ти раніше до цього предмета?

-                    Як називається вид памяті, коли запамятовування відбувається на дотик? Це тактильна память. І ми можемо додати ще одну пелюстку до квітки.

-         А запамятовуєте ви смаки? Якщо я запропоную вам пригадати смак лимона, ви пригадаєте? А морозива? А чи зможете ви відгадати смак їжі? Я покладу вам до рота шматочок їжі. А ви здогадайтесь, що це.

(Декілька дітей відгадують смак вареної картоплі, капусти, моркви).

-         Чому тобі вдалось здогадатись, яка це їжа?

-                    Як називається вид памяті, якщо сприйняття відбувається за смаком? Ми додаємо до квітки пелюстку зі ще одним видом памяті – смакова память.

-                    А зараз спробуємо відгадати запахи (діти відгадують запахи розчинника, парфумів). Чому тобі вдалось здогадатись, який це запах? Як називається вид памяті, коли відчуття відбуваються за допомогою нюху?

-         Додаємо ще одну пелюстку до нашої квітки.

-         Назвіть, будь-ласка, всі види памяті.

-         Чи любите ви цікаві історії?

-                    Я розповім вам історію про дівчинку Іринку, яка навчається у 2 класі, як і ви.

-                    Середа у Іринки найлегший день, тому що в середу в школі  найулюбленіші уроки: малювання, музика. І вчора в середу дівчинка йшла до школи з хорошим настроєм. На уроці малювання вчителька Алла Іванівна демонструвала картини із зображеннями весни. Найбільше Іринці сподобалась картина «Шпаки прилетіли» художника Саврасова. Іринка добре запамятала цю картину і захотіла намалювати подібну.

-                    Скажіть, який вид памяті у Іринки був найбільше задіяний під час уроку малювання?

-                    Давайте уявимо, що ця ваза – пам’ять Іринки, а зорові образи, які запам’ятала дівчинка – ці горішки. Помістимо горіхи у вазу, ніби це зорові образи у пам’яті дівчинки.

-                    Урок музики теж був дуже цікавим. Діти вивчали пісні, які будуть виконувати на Святі 8 Березня. Іринка разом зі всіма учнями співала пісні про маму та бабусю і вже добре їх запамятала.

-                    Скажіть, який вид памяті у Іринки був найбільше задіяний під час уроку музики?

-                    Давайте уявимо, що мелодії, які запам’ятала дівчинка – ці горошинки. Помістимо горох у вазу, ніби це слухові образи у пам’яті дівчинки.

-                    Під час уроків Іринка запам’ятала певні образи, задіюючи зорову та слухову пам’ять. І цей процес пам’яті називається запам’ятовування.

(Розміщую на дошці написи «процеси памяті», «запамятовування»)

-                    У вазі пам’яті зберігаються горіхи – це зорові образи картин, а горох – мелодії пісень, які запам’ятала Іринка.

-                    Цей процес памяті називається «збереження».

(Розміщую на дошці напис «збереження»)

-                    Що ж відбувалось далі? Іринка прийшла додому і розповіла бабусі про картини, які бачила на уроці, заспівала пісню про маму. Вона, ніби «діставала» це зі своєї пам’яті (дістаю кілька горіхів та горошин).

-                    Цей процес памяті називається «відтворення».

(Розміщую на дошці напис «відтворення»)

-                    А пісню про бабусю, яку співали на уроці музики, Іринка забула і не змогла пригадати.

-         Цей процес пам’яті називається «забування».

(Розміщую на дошці напис «забування»)

-         Як би ви тепер дали визначення памяті?

-                    Память – це процес запамятовування, збереження, відтворення і забування того, що людина сприймає органами чуття.

-                    Я пропоную вам пофантазувати, щоб було, якби память зникла?

-                    То чи потрібна вам память?

 

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

  Підлітковий вік - складний період життя. Це час підвищеної тривожності, дратівливості, зниженого настрою. Підлітку складно контролювати свої емоції, навіть якщо навколо нього сприятлива обстановка і люблячі близькі, тому що він проходить складний період розставання з дитячими мріями та фантазіями і стикається з реальністю дорослого життя, де йому належить зайняти своє місце в світі повному боротьби і конкуренції. Підліток - це вже не дитина, але і ще не дорослий. Йому пред'являється більше вимог, накладаються обов'язки, з ним уже ніхто не «сюсюкається». «Ти вже дорослий / доросла» - часто вимовляють батьки. Їм часто складно знайти спільну мову з підлітком. Це вже не той маленький, кумедний і ласкавий шматочок щастя. Підліток - складна, нестійка система функціонування. Важко всім: підлітку, батькам, братам і сестрам, бабусям, дідусям і вчителям. І шлях дорослішання підлітка належить пройти всім разом. Від того, яка атмосфера буде в родині, чи зможуть батьки збудувати довірчі ...

Урок курсу «Мистецтво» 10-А клас 22.05. ТЕМА: Індійський культурний регіон

Загальна характеристика регіону. Релігія. Громадсько-політичне життя.   Театр Одним із шести регіонів є   Індійський культурний регіон , що включає в себе країни Південно-Східної Азії: ·          Індію, ·          Бірму, ·          Цейлон, ·          Малайю, ·          Непал, ·          Бангладеш, ·          Шрі-Ланку, ·          Пакистан, ·          а також деякі культурно та лінгвістично споріднені регіони (Тибет, Бутан, Індонезія, Камбоджа, країни Центральної Азії). Деякі з цих країн були віднесені до регіону лише за географічним фактором (півострів Індостан та навколишні землі), але більшіст...
  «Долонька турботи про себе» — проста, але дуже сильна вправа. Усі ми втомлюємось. Виснажуємось. Забуваємо, що теж маємо право на паузу, тишу, тепло. Але хто, як не ми самі, подбає про себе? Візьміть аркуш. Обведіть свою долоню. Кожен палець — це день тижня: понеділок, вівторок, середа… На кожному напишіть один невеликий крок турботи про себе: Зателефонувати людині, яка вас підтримує Прогулятись без телефону Заснути раніше Зробити собі смачний сніданок Сказати «ні» тому, що виснажує У центрі долоні — вихідні. Запишіть два кроки, які принесуть вам радість і відпочинок. Не “за досягнення”, а просто тому, що ви — є. Прикріпіть цю долоньку на видному місці. Нехай вона щодня нагадує: ви не механізм — ви людина. І турбота про себе — це не розкіш, а природна потреба. А коли завершите — запитайте себе: – Що для мене справжня турбота? – Чому я іноді ставлю себе на останнє місце? – Що я можу змінити вже зараз? Зупиніться. Подивіться на свою долоню. Вона — про вас. Якщо відгукується...