Психолого-педагогічний
лекторій
для педагогів на тему:
«Конфлікти між вчителями та учнями.
Способи їх розв’язання»
Слайд 1
Діяльність
навчального закладу пов’язана з взаємодією мікрогруп, яким притаманні свої риси,
особливості та коло інтересів. Конфліктні ситуації майже завжди супроводжують
навчально-виховний процес. Тому прогнозування, профілактика та розв’язання
конфліктів набуває першорядного значення.
На попередніх наших
зустрічах ми з вами уже розглядали тему про конфлікти. Я вам лише нагадаю, що
ми з вами уже знаємо:
Слайд 2
· що таке конфлікт (це зіткнення
протилежних людей, інтересів, думок, поглядів, серйозні розбіжності, гостру суперечку
в спілкуванні);
Слайд 3
· що конфлікти бувають
конструктивні та деструктивні:
- конструктивні – позитивно впливають на життя людей, служать джерелом самовдосконалення й
саморозвитку особистості, стимулюють ефективний вихід із проблемних ситуацій.
- деструктивні – призводять до насильства, розриву взаємин, самотності та згуби.
Слайд 4
·
що виділяють такі форми поведінки у конфліктних
ситуаціях:
- уникання або відхід від конфлікту (суть
найкраще зображено у приказках «Не буди лихо, доки тихо», «Не чіпай, бо вламається»);
- боротьба або конкуренція («Переможців не
судять», «Сильний завжди правий»);
- поступливість або пристосування
(«Мир за
будь-яку ціну», «Нехай буде гречка, аби не суперечка»);
- компроміс («Краще півхліба,
ніж нічого», «Поганий мир кращий за добру сварку»);
- співробітництво
(«Одна
голова добре, а дві – краще», «Те, що добре для
Вас, добре і для мене»). Нагадаю, що цей тип поведінки у конфлікті є найкращим.
Сьогодні ми продовжимо наш лекторій, адже про цю тему
можна говорити безконечно. Скільки існує та ще будуть існувати люди, стільки й
будуть існувати конфлікти – така вже людська природа. Адже усім відомо, що на
усій Землі є лише одне місце, де немає конфліктів – це… цвинтар.
Слайд 5
У шкільному середовищі конфлікти можуть виникати між:
- адміністрацією та педагогом (або педагогами);
- педагогом та учнем;
- педагогами;
- учнями;
- педагогами та батьками.
Найпоширенішим
видом конфліктів, що виникають у навчальному закладі, є конфлікт між педагогом та учнем.
Спілкування та взаємодія між ними дуже тісні. Конфлікти супроводжуються
непорозумінням, стресами, відчуттям незадоволеності тощо. То чи потрібно
витрачати частину свого життя на з’ясування стосунків? Чи, може, краще навчитися спілкуватися, не
створюючи конфліктних ситуацій? Конфлікт у школі, яким би він не був, - між
учителями чи між учнем і вчителем – не сприяє ефективності навчально-виховного
процесу. І чим менше виникає конфліктів, тим краще розуміють один одного
учасники навчально-виховного процесу, тим теплішими й більш довірливими є їхні
взаємини.
Конфлікти між учителями й учнями можна віднести до
розряду організаційно-управлінських, оскільки учні (клас) – це колектив і
виконавець, а вчитель – організатор і керівник навчально-виховної роботи.
Слайд 6
Вправа «Стіна конфлікту»
Мета: дати зрозуміти учасникам, що стає причиною
конфліктів у школі.
Кожен учасник отримує аркуш паперу («цеглинки»), на яких
потрібно написати, що є причиною конфлікту між вчителями та учнями.
Як на вашу думку, що є
причиною виникнення конфліктів між педагогом та учнями-підлітками? (відповіді
вчителів):
-
різниця у віці;
-
впевненість вчителя в тому, що він щонайменше «майстер
педагогіки» і завжди правий;
-
незнання вчителем індивідуальних особливостей учнів та не
врахування їх у навчальній діяльності;
-
брак педагогічних здібностей;
-
порушення дисципліни;
-
погане виконання домашнього завдання;
-
нездорові взаємини між учнями;
-
образи;
-
навішування ярликів;
-
менторський тон;
-
необ’єктивне оцінювання знань учнів та його наслідки;
-
намагання суворо покарати учня, мотивуючи це тим, що
зайва суворість не зашкодить;
-
«мазунчики» та «нелюбимі» учні;
-
яскравий прояв в учнів емансипації (протест проти правил
та порядків);
-
формування самосвідомості (образу «Я», поява і
відстоювання власної думки), що не завжди подобається «майстрам педагогіки»
тощо.
Слайд 7
Кожна помилка вчителя при вирішенні конфліктів травмує учнів, викликає
недовіру до нього, порушує систему взаємин з учнями. У педагога ж виникає
глибокий стресовий стан, незадоволення своєю працею, нездорове усвідомлення
залежності професійного самопочуття від поведінки учнів.
Слайд 8
Як відомо,
є причини, мають бути й чинники, які провокують конфлікт:
погрози («не будеш добре
поводитися – виженуть зі школи»);
негативна критика («Як
можна бути таким неорганізованим!»);
образи («Ти просто
роззява, чого ще від тебе очікувати!»);
накази («Я даю тобі два
тижні, щоб виправити оцінку (чи стати слухняним)».)
Розглядувана проблема переважно повязана з
культурою спілкування, адже більшість конфліктів є наслідком нетактовного
поводження учасників педагогічного процесу.
Слайд 9
Ми бачимо у взаєминах насамперед учня, а потрібно бачити дитину з усіма її
проблемами й особливостями.
Слайд 10
Вправа «Шляхи розв’язання конфліктів»
Мета: показати учасникам, яким чином можна попереджати та
долати конфлікти.
Учасники повинні на аркуші із виразом «Під час конфлікту більшість
людей…» дописати 2-3 варіанти
найкорисніших, найпозитивніших способи розв’язання конфлікту.
Усвідомивши, що відбулось порушення балансу в сфері взаємодії «вчитель – учень», не
доводячи ситуацію до загострення конфлікту, ініціювати її розв’язання, можливо,
і через тактику педагогічного діалогу. Вчитель не повинен боятись як самого
конфлікту, так і діалогу в ньому. При цьому варто враховувати, що емоційні
сплески та роздратованість – погані союзники, і тому розмова «по гарячих
слідах» приречена на загострення інциденту. Навіть за найнапруженішої ситуації
вчитель мав би пам’ятати мудрість:
Слайд 11
«Перш ніж грюкати дверима, подумай, як зайдеш знову до класу!».
Як відомо, майже кожен конфлікти починається з
інциденту.
Слайд 12
Інцидент – це те, що сталося раптово, незапланованим чином і тому
привернуло до себе особливу увагу, ставши предметом обговорення людей як
свідків події.
Життя в
своєму постійному русі сповнене інцидентів. Створюють інцидент обставини.
Тому вони
завжди несподівані і тому їх не любить вчитель. Він так і говорить: «Боюся цих
жахливих ситуацій…», «Урок зривається» тощо.
Давайте
розглянемо кілька прикладів інцидентів, які траплялися або можуть трапитися на
уроці:
-
Вітром розчахнуло вікно –
полетіли папери зі столів;
-
Хтось сказав: «Набридло!
Скільки можна писати!..»;
-
Хтось чхнув на високій
ноті – всі засміялися…;
-
Відчинилися двері –
ввійшов міліціонер….
Учитель не любить інцидентів. А діти отримують величезне задоволення від
розгортання несподіваних подій, сприймаючи інцидент, як театральний спектакль.
Про те, що сталося на уроці, діти згадують, переповідають батькам, приятелям.
Слайд 13
Кожний красиво розв’язаний інцидент – це відсотки в капітал успішної роботи
вчителя. А для дітей такий щасливо розв’язаний інцидент – величезний життєвий
досвід гуманного ставлення до людини, яка опинилася у складній ситуації.
Слайд 14
Вправа «Які риси мені потрібні для розв’язання конфлікту?»
Мета: показати учасникам, які риси характеру слід розвивати,
щоб подолати конфлікт.
Дорогенькі
мої колеги, ось погляньте. У мене є гарний білесенький аркуш паперу. А зараз
дивіться, що я з ним зроблю. МНУ. Скажіть мені, будь ласка, чи можемо ми цей
папір розправити, знову зробити гладеньким? (Починаю
його розгортати). Можна його ще зволожити, випрасувати, притиснути чимось
важким і почекати. Як ви думаєте, розправиться наш папір? Папір розправиться тільки через деякий час. Теж саме відбувається і
з конфліктом, якщо його вчасно не вирішити.
Шановні
колеги, як ви гадаєте, які ж риси нам потрібні для розв’язання конфлікту?
Слайд 15
Вправа «Руйнування стіни конфлікту»
Мета: навчити учасників, як виходити з конфлікту, попереджати
його.
Я вас
попрошу по черзі підходити до «стіни конфлікту» і прибрати якусь цеглинку зі
словами: «Я намагатимуся…» або «Я буду…».
Слайд 16
Правила розв’язання
конфліктних ситуацій
² Не починайте свою промову з вислову: «Я давно вже хотів
сказати…».
² Уникайте слів завжди,
ніколи, всі.
² Якщо цю людину Ви
жодного разу не хвалили, не очікуйте, що на Вашу критику вона відреагує
позитивно.
² Критикуйте лише те, що можна змінити.
² Не порівнюйте поведінку особистості з поведінкою інших.
Це принижує.
² Не знищуйте індивідуальність.
² Не приписуйте співрозмовнику того, чого він не казав.
Краще не перебільшувати – можуть звинуватити у брехні.
² Не зосереджуйтесь на особистості суперника, активізуйте
увагу на проблемі й варіантах її вирішення.
² Не робіть висновки за свого опонента.
² Прагніть щиро зрозуміти співрозмовника.
² Свою помилку визнайте швидко і рішуче, випереджаючи
можливу критику.
² Визначте динаміку взаємин і усвідомте мету й мотиви
поведінки співрозмовника.
² Зміцнюйте позитивну атмосферу у спілкуванні.
² Навчіться перетворювати свої проблеми на нові можливості
й перспективи.
² Відчувайте, коли потрібно відступити.
² Пам’ятайте: безвихідних ситуацій не буває.
² Дійте! Не уникайте конфліктів, а намагайтеся їх
вирішувати й запобігати негативним наслідкам.
Комментарии
Отправить комментарий