Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

 

  Заняття для учениці 9-В класу з написання наукової роботи. Даша зайняла призове місце на міському етапі захисту МАН. Тому ми продовжуємо досліджувати тему. Пропоную опрацювати наступний матеріал.

«Генезис дослідження особливостей внутрішньосімейних стосунків дітей підліткового віку в працях вітчизняних та зарубіжних учених»

 

Інтерес до проблем дослідження особливостей розвитку, становлення й формування особистості в усій її багатогранності й цілісності має багаторічну історію. Природно, що головне місце в ході осмислення цього процесу посідають дослідження різних вікових періодів життя людини з їх новоутвореннями, особливостями і труднощами.

Особливе місце у дослідженнях вікових етапів життя людини та вивчення особливостей внутрішньосімейних стосунків на різних вікових етапах посідає концепція вікового розвитку Данила Борисовича Ельконіна. Конкретніше для підліткового віку провідною діяльністю постає інтимно-особистісне спілкування як особлива форма діяльності цього періоду. Данило Борисович Ельконін приходить до висновку, що в підлітковому віці відбувається «поворот» від спрямованості на світ і навчання до спрямованостіна самого себе.

Схожої думки Л.І. Божович, відзначаючи, що до початку перехідного віку в загальному психічному розвитку з’являються нові, ширші інтереси, особисті, захоплення і прагнення, бажання зайняти самостійну , «більш дорослу» позицію в житті. Однак у перехідному віці ще немає можливостей (ні внутрішніх, ні зовнішніх); тому, щоб зайняти цю позицію, на думку психолога, необхідна поява розбіжності між новими потребами підлітка й об’єктивними обставинами, що обмежують можливість їх реалізації. Характеризуючи підлітковий вік, Л.І.Божович відзначає, що «в підлітковому віці ламаються і перебудовуються всі колишні ставлення підлітка до світу і до самого себе, розвиваються процеси самосвідомості і самовизначення, що приводять, в остаточному підсумку, до формування тієї життєвої позиції, із якою підліток починає своє самостійне життя».

Л.С. Виготський у своїй науковій концепції акцентував увагу на проблемі інтересів у перехідному віці, називаючи її «ключем до всієї проблеми психологічного розвитку підлітка». Стверджуючи, що всі психологічні функції людини на кожному щаблі розвитку, наразі й у підлітковому віці, діють не безсистемно, не автоматично й не випадково, а в певній системі, скеровуючись конкретними прагненнями, потягами та інтересами особистості.

Окремо дослідник констатує появу психологічних новоутворень, притаманних саме підлітковому віку. А саме, це – розвиток рефлексії і, як результат цієї рефлексії – розвиток самосвідомості. При цьомурозвиток рефлексії не обмежується тільки внутрішніми змінами самої його особистості, а у зв’язку з виникненням самосвідомості для підлітка стає можливе і глибше розуміння інших людей, у тому числі й у родинному колі.

Ще одним вченим, який досліджував особливості  внутрішньосімейних стосунків дітей підліткового віку був Василь Васильович Зеньківський. Стосовно підліткового віку він зазначав, що в цей період формується нова психічна установка, котра визначає характер внутрішньої роботи в підлітка й накладає особливий відбиток на його особистість та поведінку в сім’ї. Увага підлітка повертається до свого внутрішнього світу, до себе як до особистості. Його особливо турбує власна зовнішність, свої переживання, він досить часто занурюється у свої мрії. Підліток ніби живе у світіфантастики і свідомо уникає реального світу. Нездійсненність планів та мрій не хвилює його, а часто «психічно навіть піднімає у ньому смак до руху в даному напрямку». В.В.Зеньківський звертає увагу на те, що моральний розвиток підлітка, як правило, набуває характеру критичного ставлення до всього того, що раніше освітлювало шлях його життя, до моральних традицій, звичаїв. У ставленні до оточуючих, до рідних підліток часто демонструє показну неповагу, зазнайство, самовпевненість та бажання повчати інших. Він вірить, що обов’язково здійснить те, що не вдалося іншим. Серед підлітків вираженою є  потреба у пізнанні. Ця риса характерна для самоактуалізованих людей, які відкриті новим враженням.

Отже, це питання широко досліджувалося науковцями, і хоча підлітковий вік є особливою віхою у становленні дорослої особистості, але підліток залишається дитиною, і в стосунках з батьками теж, оскільки він щене готовий до самостійної відповідальної соціальної активності; він вимагає особливого ставлення до себе в сім’ї. Водночас, підлітки знаходяться у процесі самоактуалізації, вони - діти  і прагнуть до нового; вони відкриті для невідомого і готові до розвитку і самовдосконалення.