Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

Всеобуч для педагогів Конфлікти між вчителями та учнями

Конфлікт -  це суперечність, яка виникає між людьми через зіткнення поглядів, інтересів, прагнень.

Види конфліктів

Позитивні і негативні, і відповідно, можуть бути конструктивні і деструктивні.

—  Конструктивні – позитивно впливають на життя людей, служать джерелом самовдосконалення й саморозвитку особистості, стимулюють ефективний вихід із проблемних ситуацій.

—  Деструктивні – призводять до насильства, розриву взаємин самотності та згуби.

Форми поведінки у конфліктних ситуаціях

—  Уникання або відхід від конфлікту;

—  Боротьба або конкуренція;

—  Поступливість або пристосування;

—  Компроміс;

—  Співробітництво.

Уникання, або відхід від конфлікту (намагання його не помітити) – це такий тип поведінки, коли на проблему просто не звертають увагу. Суть поведінки відображають приказки: «Не буди лихо, доки тихо», «Не чіпай, бо вламається». Уникання цілком виправдане тоді, коли напруженість у ситуації занадто велика і необхідно її знизити, або джерело розбіжностей несуттєве

Боротьба або конкуренція – це такий тип поведінки, коли одна сторона завзято відстоює свої позиції і не враховує інтереси опонента. Зміст такої поведінки характеризують приказки: «Переможців не судять», «Сильний завжди правий». Цей тип поведінки найчастіше призводить до ускладнень конфлікту

Поступливість або пристосування – тип поведінки, орієнтований на максимальне задоволення інтересів опонента, згладжування суперечностей на шкоду своїм інтересам. Зміст такої поведінки втілюють приказки: «Мир за будь-яку ціну», «Нехай буде гречка, аби не суперечка». Ця позиція доречна, коли потрібно зберегти добрі стосунки з іншою людиною, а привід конфлікту не значний; або результат набагато важливіший для іншої сторони, ніж для вас.

Компроміс – тип поведінки, який забезпечує часткове задоволення у конфлікті як власних інтересів, так і інтересів іншої сторони, що досягається за такої умови: «Я поступлюся тобі в чомусь, а ти мені в іншому». Зміст такої поведінки формулюється за допомогою приказок: «Краще півхліба, ніж нічого», «Поганий мир кращий за добру сварку»  

Співробітництво – тип поведінки, який забезпечує максимальне задоволення як власних інтересів, так  і інтересів іншої сторони. Зміст такої поведінки характеризують приказки:  «Одна голова добре, а дві – краще»,   «Те, що добре для Вас, добре і для мене».  Результатом цієї поведінки є повне вирішення конфліктної ситуації. Цей тип поведінки у конфлікті є найкращим .

Як навчитися жити в гармонії із собою

ž  Навчіться любити себе, піклуватися про себе.

ž  Забудьте про свої недоліки.

ž  Ставте реальні цілі й досягайте їх.

ž  Поважайте себе – і інші поважатимуть вас.

ž  Будьте завжди самим собою.

ž  Не приховуйте свої здібності й можливості, демонструйте їх.

ž  Будьте завжди приємними в спілкуванні й коректними в конфліктах.

ž  Не піддавайтеся впливу. 

Рекомендації щодо запобігання конфліктним ситуаціям 

Коректне розв’язання конфліктних ситуацій — необхідний елемент професійної підготовки вчителя. Але головне в психологічному вмінні вчителя — не допускати конфліктних ситуацій. Часто джерелом конфліктних ситуацій є різка, нетактовна реакція вчителя на ненормоване поводження школяра. Ось схема такої взаємодії: учень поводиться негідно, учитель грубо і прямо реагує на це, виявляючи тим самим свою педагогічну слабкість, у результаті клас і учень налаштовуються проти вчителя.

Учителю доцільно дотримуватися таких правил педагогічного спілкування.

Правило 1. Не намагайтеся за кожним негативним учинком школяра бачити лише негативні мотиви.

Правило 2. Ретельно готуйтеся до уроку, не допускайте навіть найменшої некомпетентності у викладанні свого предмета.

Правило 3. Школярі схильні більш охоче виконувати розпорядження вчителів у разі опосередкованого способу впливу.

Існує два способи впливу на людину — прямий і непрямий (опосередкований). Перший спосіб - традиційний, він ігнорує особливості особистості ґрунтується  на вольовому тиску на психіку учня, й тому є найменш ефективним, хоча зовні видається єдиним із можливих.

Однак для учня такий прямий вплив, що іноді супроводжується погрозливими відтінками голосу  й роздратуванням із боку вчителя, спричиняє відповідну протидію негативного характеру. У результаті виникають напружені взаємини.

Зміст непрямого методу полягає в тому, що через збудження інтересів, потреб і мотивів поводження людини від неї можна домогтися більшого. Саме через спонукання, через стимули можна поставити учня в такі умови, коли він сам діятиме в інтересах колективу і спільної справи й водночас — в інтересах власного самоствердження як особистості.

Правило 4. Впливати на учня можна за допомогою спеціальних прийомів оцінювання вчинків особистості.

Психологи  пропонують такі  правила оцінювання вчинків особистості:

-          позитивна оцінка ефективна в поєднанні з високою вимогливістю до людини;

-          неприйнятні глобальна позитивна та глобальна негативна оцінки;

-          глобальна позитивна оцінка викликає почуття  непогрішності, знижує самокритичність, вимогливість;

-          глобальна негативна оцінка підриває в школяра  віру в себе, спричиняє відразу до школи.
Найбільш доцільними є:

-          парціальна позитивна оцінка, завдяки чом особистість пишатиметься своїми досягненнями в одній конкретній справі й водночас  усвідомлюватиме, що успіх не дає підстав для самозаспокоєння;

-          парціальна негативна оцінка, за якої учень розуміє, що в цьому конкретному випадку він припустився помилки, яку можна виправити.

Правило 5. Спільна діяльність зближує людей та підвищує їхній авторитет.

Правило 6.  Передбачливість і коректність поводження вчителя знижує напруження в спілкуванні.

Процес психологічного протиборства має гострий характер і в разі поразки вчителя призводить до втрати його авторитету в учнів. При цьому знижується привабливість тих норм і цінностей, які захищає і яких дотримується вчитель у конфлікті. Ці норми корисні дітям, але школярі, як це не парадоксально, іноді схильні до прийняття протилежних норм. На цьому парадоксі й будують свої дії школярі — порушники порядку. Вони знають, що клас підтримує їх. Тож учень, який бере участь у конфлікті, упроваджує своїм поводженням такі негативні норми, як розв’язність,  лінь,  неробство,  що відбувається за мовчазної підтримки однокласників.

Дуже важливо для вчителя гідно вийти з конфліктної ситуації. Щоб виграти психологічне протистояння в зіткненні двох полярних систем норм і цінностей, учителю доцільно використати такі правила впливу на особистість школяра в конфліктній ситуації.

Тест «Стратегія поведінки в конфлікті» 

За допомогою методики можна виявити найкращі форми соціальної поведінки педагога в ситуації конфлікту з учнями, батьками, з колегами чи адміністрацією, а також ставлення до спільної діяльності.

Інструкція. Вам пропонується 15 тверджень. Кожен пункт оцініть у такий спосіб:

• зовсім не згодний - 1 бал;
• не згодний - 2 бали;
• скоріше згодний - 3 бали;
• згодний - 4 бали;
• цілком згодний - 5 балів.

1. Я людина принципова й ніколи не змінюю своєї позиції.

2. Мені складно відстоювати свою позицію, навіть якщо я точно знаю, що правий.

3. Витрачаю багато часу на пошуки загальних точок дотику.

4. Для мене важливіше зберегти добрі стосунки, навіть якщо доводиться жертвувати своїми інтересами.

5. Я відкликаюсь на пропозиції інших, але сам не схильний виявляти ініціативу.

6. З будь-якого конфлікту я виходжу переможцем.

7. Я уникаю напружених ситуацій, хоча справа від цього може постраждати.

8. Переглядаю свою точку зору, відчувши в ході обговорення свою неправоту.

9. Багато часу я приділяю проблемам інших і часто забуваю про себе.

10. Я легко погоджуюсь поступитись, якщо й іншій робить так само.

11. Продовжую суперечка доти, поки співрозмовник не змушений буде прийняти мою точку зору.

12. Я домагаюсь ефективних результатів, коли працюю під керівництвом більш досвідченого партнера.

13. Із задоволенням виявляю ініціативу у примиренні сторін.

14. Якщо це зробить іншого щасливим, даю йому можливість настояти на своєму.

15. Часто я погоджуюсь на першу ж умову, що веде до врегулювання проблеми у відносинах.

Обробка результатів. Поруч із цифрами, що позначають номер твердження, поставте відповідний бал і підрахуйте їх суму.

Стратегія поведінки в конфліктній ситуації вважається вираженою, якщо сума балів перевищує 10.

Тест «Наскільки ви конфліктні?»

Інструкція. Вам пропонується відповісти на сім запитань. Кожне запитання має три варіанти відповідей. Виберіть те, котре більше всього вам підходить.

1. Уявіть, що у громадському транспорті  починається суперечка на підвищених тонах. Ви:

• уникаєте втручання;
• можете встати на сторону потерпілого чи того, хто правий;
• завжди втручаєтесь і відстоюєте свою точку зору.

2. На зборах (нараді тощо) чи критикуєте ви керівництво за допущені помилки:

• ні;
• так, але в залежності від вашого особистого ставлення до нього;
• завжди критикуєте за помилки не тільки начальство, а й тих, хто його захищає.

3. Чи любите ви сперечатися зі своїми колегами, друзями:

• тільки якщо вони не вразливі, і ці суперечки не псують ваших стосунків;
• так, але тільки із принципових, важливих питань;
• ви сперечаєтеся зі всіма і з будь-якого приводу.

4. Удома на обід подали недосолене блюдо. Ваші дії:

• не помічаєте таку дрібницю;
• мовчки візьмете сільничку;
• не утримаєтесь від зауваження і, можливо, демонстративно відмовитесь від їжі.

5. На вулиці, у транспорті вам наступили на ногу. Ваша реакція:

• збурено подивитесь на кривдника;
• сухо зробите зауваження;
• висловитесь, не соромлячись у вираженнях.

6. Хтось із близьких купив річ, що вам не сподобалась. Ви:

• промовчите;
• обмежитесь коротким тактовним коментарем;
• улаштуєте скандал через порожню витрату грошей.

7. Не повезло в лотереї. Як ви сприймаєте це:

• постараєтесь бути байдужим, але в душі дасте собі слово ніколи в ній більше не брати участь;
• не приховаєте досаду, але поставитесь до того, що сталось, із гумором, пообіцяєте взяти реванш;
• квиток без виграшу надовго зіпсує настрій.

Обробка результатів. Кожну відповідь «а» оцініть у 4 бали, «б» - 2 бали, «в» - 0 балів. Підрахуйте суму.

Інтерпретація результатів

Якщо ви набрали:

Від 20 до 28 балів - ви тактовні, не любите конфліктів, уникаєте критичних ситуацій. Коли ж вам доводиться вступати в суперечку, то ви враховуєте, як це відіб'ється на вашому становищі чи приятельських стосунках. Ви прагнете бути приємним для оточуючих.

Від 10 до 18 балів - про вас кажуть, що ви - конфліктна особа, але насправді ви конфліктуєте лише тоді, коли немає іншого виходу і всі засоби вичерпані. Ви наполегливо обстоюєте свою думку, незважаючи на те, як це відіб'ється на вашому становищі, при цьому не виходите за рамки конкретності. За все це вас поважають.

8 і менше балів - ви шукаєте привід для суперечок, велика частина яких зайві, дріб'язкові. Любите критикувати, але тільки тоді, коли це вигідно вам. Ви прагнете нав'язувати свою думку, навіть якщо не впевнені, що праві. 

Приклади педагогічних ситуацій для психологічного аналізу 

Ситуація перша

На уроці математики вчителька кілька разів робила зауваження учню, який нічого не робив. На зауваження учительки він не реагував, продовжуючи заважати іншим. Учителька припинила урок. Клас зашумів, а винуватець продовжував сидіти на своєму місці. Учителька сіла за стіл і стала писати в журналі. Учні займалися своїми справами. Так пройшло двадцять хвилин. Продзвенів дзвінок, учителька підвелась і сказала, що весь клас залишається після уроків. Усі зашуміли.

Така поведінка учня свідчить про повний розрив взаємин зі вчителем і призводить до ситуації, коли робота вчителя залежить від «милості» учня.

Подібні конфлікти часто відбуваються з учнями, які мають труднощі в навчанні, коли учитель веде предмет у даній групі нетривалий час і стосунки між ним та учнями обмежуються контактами тільки навколо навчальної роботи.

Такі конфлікти можливі через те, що вчителі часто висувають завищені вимоги до засвоєння предмета, а оцінки використовують як засіб покарання тих, хто не підкоряється вчителю, порушує дисципліну на уроці.

Питання й завдання для аналізу ситуації:

• Що передувало виникненню ситуації?
• Основні причини виниклого конфлікту та його зміст.
• Особистісна позиція вчителя у виниклій ситуації (його ставлення до учня), реальні цілі вчителя у взаємодії з учнем (чого він хоче - позбутись учня, допомогти йому чи він байдужний до учня).
• Визначте в ситуації момент, коли вчитель міг би попередити її перехід у конфлікт.
• Що перешкодило вчителю зробити це (емоційний стан, присутність свідків, розгубленість, несподіванка...)?
• Які прийоми впливу міг би використовувати вчитель у ситуації і як він їх використовував?
• Зміст конфлікту для кожного з його учасників.
• Варіанти стосунків з учнем після конфлікту. 

Ситуація друга

Викладач спеціальної технології почав заняття з перевірки виконання письмового домашнього завдання. В учня О. не було домашнього завдання й зошита з предмета. Викладач, не виявивши причини невиконання завдання, почав вичитувати учня, заявивши, що він ледар. У відповідь О. у різкій формі відповів, що взагалі не збирається заводити зошит із цього предмета. Тоді викладач веліла О. вийти з кабінету, на що учень відповів: «І не подумаю». «Раз так, я сама піду», - сказала вчителька й пішла.

У збудженому стані викладач прийшла до директора училища, усе розповіла та заявила, що поки учень не вийде з кабінету, вона не буде проводити заняття.

Директор зробила в даній ситуації так: знайшла вільний кабінет і попросила всіх учнів перейти в нього для продовження уроку, а О. попросила залишитись на місці. Під час заняття, що проводилось без О., директор училища розмовляла з ним і з'ясувала, що зошит зі спеціальної технології в учня є і домашнє завдання він виконав, але забув зошит удома, а нагрубив він викладачу через те, що та, не з'ясувавши причини відсутності зошита, відразу почала його ображати. Директору вдалось переконати О. у тому, що він був неправий, що повинен принести та показати зошит викладачу, вибачитись перед нею та попросити дозволу бути присутнім на заняттях.

Після уроку викладач зайшла до директора, і вони разом дійшли висновку, що викладач сама викликала учня на брутальність.