Урок курсу «Мистецтво» 10-А клас 15.05. ТЕМА: Мистецтво індійського культурного регіону Індійська кіноіндустрія

 

Складники   успіху   вчителя

У кожного з нас зберігається у пам’яті образ улюбленого вчителя. Його згадують частіше, ніж інших учителів. Була і в мене така вчителька. Чим же запам’яталась мені на все життя ця людина? Цікавими, нестандартними уроками, які пробуджували бажання вчити і знати її предмет, вимогливістю і справедливістю в оцінці знань до учнів. А ще демократичністю, людяністю, небайдужим ставленням до нас, учнів.

Навчальні заклади формують людину, цілі покоління. Формують світогляд, ідеали, мораль, можливість вибору подальшого життєвого шляху.

Якими будуть наші вихованці, залежить від нас, педагогів, причому педагогів-новаторів, ентузіастів. Адже в своїй більшості саме вони визначають рівень сучасної освіти, яка і тримається на них, закоханих у свою професію.

Людина є невичерпним явищем, тому невичерпними є питання в педагогіці, на які постійно треба шукати відповіді.

Залишаючись основною фігурою навчального і виховного процесу молоді, вчитель перебуває у постійному пошуку нового.

Перш за все, вчитель повинен бути для учнів взірцем високої культури, вихованості, особливо зараз, коли відбувається девальвація морально-духовних цінностей у суспільстві, в тому числі й серед молоді.

А.С.Макаренко писав: «Виховує все: люди, речі, явища, але насамперед і найбільше – люди. З них на першому місці – батьки і педагоги».

Учитель виховує молоду людину всім: ставленням до свого навчального предмету і знанням його, високою моральністю, культурою мови, зовнішнім виглядом, манерами, умінням слухати учнів, повагою до них, поглядами на життя.

Він повинен бути толерантним по відношенню думок, поглядів, смаків своїх вихованців, особливо тоді, коли не збігаються із загальноприйнятими або його власними поглядами.

Тактовно, терпляче, спираючись на наукові знання, людський досвід, учитель повинен переконати учня у його неправоті, спонукати замислитися над доказами педагога. Адже педагог має значно більший професійний та життєвий досвід.

Шанобливе ставлення вчителя до поглядів учнів неодмінно викликає у них довіру до педагога, бажання бути з ним щирим і відвертим. А це вже спонукальний мотив до формування прогресивних переконань і поглядів молодої людини.

Шанованим учитель буде тоді, коли буде сам постійно дотримуватись життєвих правил і вчинків, які хоче виховати у дітей.

У стосунках із учнями, їх батьками, колегами учитель повинен бути етичним. Він має  пам’ятати про свою високу і відповідальну місію у суспільстві.

На жаль, зустрічаються серед сучасних молодих педагогів такі, що вважають за головне в роботі дати учням знання, а все інше їх не стосується. Безсумнівно, таке розуміння ролі вчителя, педагога є хибним.

З учителів, з їх ставлення до учнів, до своїх обов’язків починається виховання почуття гордості й поваги учнів до навчального закладу, його історії, традицій, вкладу, який вніс заклад у розвиток національної освіти.

Навчаючись у педагогічному училищі, я була здивована тим, що викладачі зверталися до нас, студентів, на «Ви». У цьому звертанні була повага до вчорашнього школяра, підтвердження того, що ми є уже дорослі, відповідальні люди. Запам’ятала я це на все життя і згадую з шаною і повагою про свій перший після школи навчальний заклад, його педагогів.

Інтерес учнів до навчання потрібно виховувати і виховувати з самого початку, з перших уроків навчальної дисципліни, з перших кроків у навчальному закладі. Учні повинні «входити» у навчальний процес не повільно, а захоплено, зацікавлено, з бажанням розкрити себе, показати, на що вони здатні.

Неабияке значення має настрій вчителя, з яким він буде йти на урок, урівноважений чи роздратований. Посмішка вчителя, доброзичливість в очах і на обличчі, сердечне привітання до учнів одразу створюють в аудиторії атмосферу дружньої зустрічі і невимушеного подальшого спілкування вчителя з учнями.

Учні дуже добре відчувають, де на уроці є вимоги, а де їх немає, де вчитель працює натхненно, старанно, а де, навпаки, без бажання, байдуже. Тоді вихованці або захоплюються предметом, або перестають працювати на уроках. А це, як відомо, негативно впливає на весь навчальний процес.

Ставитися до учнів необхідно з щирим серцем, щоб вони відчували турботу про себе. Досвідчені педагоги знають: це може докорінно змінити ставлення учнів до предмету. Адже відомо, якщо учень любить певну навчальну дисципліну, він його залюбки вчить і з радістю отримує позитивні оцінки. Успішність з предмету у такого вчителя завжди буде високою.

Учитель повинен бути завжди незадоволеним собою. Відчув, що в роботі з’явилися штампи (як у нетворчого актора на сцені), замислись над тим, чи не живеш ти вчорашнім днем, не відстаєш від вимог життя, вбиваєш у собі творчу особистість. Без такого осмислення, незадоволення собою не може бути руху вперед у творчості вчителя.

Учнів потрібно завантажувати на уроках. Якщо вони завантажені, їм цікаво на уроці. І завантажені не рутинною роботою, а різними видами творчої праці на уроці, які приводять учня до пошуку самостійного відкриття істини. А.Дістервег з цього приводу писав: «Поганий вчитель підносить істину, гарний – вчить її знаходити».

У досвідченого, творчого вчителя є багато прийомів заохочення учнів до активного навчання. Це не лише оцінка, а й добре слово, похвала при всіх, хороший відгук про учня, розмова наодинці, віра в нього, бажання допомогти йому. На любов і добро відкликається дитина, навіть та, на яку, здається, всі покинули надію.

Учитель – не тільки благородна, відповідальна, але, насамперед, творча професія. Вчитель перестає бути ним тоді, коли перестає шукати й удосконалюватися.

Інтелект, глибоке знання предмету, життєва позиція, шан6обливе ставлення до людини, справедливість, чесність, людяність, простота – основні, але далеко не всі складники успіху вчителя. В улюблених дітьми викладачів є ще й свої, індивідуальні, притаманні тільки їм особливості, що робить учителів «різними» й «хорошими».

До Вчителя в усі часи люди ставилися шанобливо, з особливою повагою  і вдячністю, бо саме він формує особистість, майбутнє держави, нації.

І в наш непростий час роль учителя не менш відповідальна. Доля незалежної України, її прийдешнє значною мірою в руках тих, кого сьогодні самовіддано, незважаючи на труднощі, навчає і виховує учитель.

Освіта – це навчання і виховання, при чому виховання – основне, тому й надають освіті в наш час таке величезне значення.

 

Заповіді   педагога

·       Заховайся у свою роботу, й тоді ніщо не заважатиме тобі плідно працювати.

·       Будь привітним – і будеш сміливим.

·       Не будь зверхнім – і зможеш стати лідером між людьми.

·       Умій вимагати і прощати.

·       Вір у здібності кожного учня.

·       Будь компетентним – і будеш упевненим.

·       Прагни вдосконалення щомиті – і зможеш виховати особистість.

·       Вір, що кожного учня можна навчити, тільки для цього потрібен час.

·       Перетвори процес навчання на радість.

·       Будь для учня не взірцем, а суперником, тоді він зможе перевершити тебе.

 

Сім  золотих  правил  для  вчителя

 

1.   Потрібно любити те, що робиш. І йти вперед крок за кроком.

(І.Павлов)

2. Інтелігентом не можна прикинутися.

(Д.Ліхачов)

3. Ввічливість виховується тільки ввічливістю і нічим іншим.

(В.Джемс)

4. «Магічна десятка»: полічіть до десяти перш ніж дати волю своєму гніву, і він видасться вам безглуздим.

(В.Джемс)

5. Мудрець шукає все в самому собі, нерозумна людина – в комусь іншому.

(Конфуцій)

6. Жодна велика перемога неможлива, якщо їй не передує мала перемога над самим собою.

(Л.Леонов)

7. Перші кроки завжди найважчі.                                                                      (Р.Тагор)