Урок курсу «Мистецтво» 10-А клас 15.05. ТЕМА: Мистецтво індійського культурного регіону Індійська кіноіндустрія

 

 Година психолога для учнів 8-9 класів «КОНФЛІКТ І СПІЛКУВАННЯ»

Мета: дати учням уявлення про конфлікт, розглянути його позитивні та негативні сторони, способи  розв’язання, та стратегії поведінки в конфлікті. Навчити учнів правильно оцінювати конфліктні ситуації, та враховувати інтереси інших людей при її вирішенні.

Технічні засоби: комп’ютер,  мультимедійний проектор, дошка, ватман.

Хід заняття 

Наше заняття присвячене темі  конфлікту, ми маємо дізнатись це добре чи погано? Що робити коли конфлікт вже є? Як  зробити, щоб конфлікт був скоріше позитивним ніж негативним досвідом в усіх тих випадках коли це тільки можливо. Як вийти з конфлікту не втративши себе.

Вправа «Як на долоні»

Мета: актуалізація у учнів особистісного досвіду переживання конфлікту, демонстрація відмінностей у сприйнятті конфлікту різними людьми.

Учням пропонується закрити очі, витягнути вперед руки долонями вверх  і уявити у себе на долонях КОНФЛІКТ.

Уявивши конфлікт, потримати його в руках, кожен може зробити з ним те що захоче.

Після виконання вправи проводиться обговорення.

- Яким вам уявився конфлікт?

- Якого він був кольору?

- Які відчуття були у вас в той момент?

- Що вдалось зробити з конфліктом?

- Як ви себе почуваєте тепер?

(Звернути увагу,  хто як сприймає конфлікт під час обговорення.)

Що ми називаємо конфліктом?

 

Вправа «Асоціація»

Мета: Визначення емоційного навантаження яке для учасників має поняття конфлікт

На ватмані (дошці) записуємо слово «конфлікт» і пропонуємо учасникам перерахувати асоціації які у них виникають при думці про конфлікт. Усі асоціації записуємо.

Після того як список складений обговорюємо разом з учасниками  запропоновані асоціації з точки зору емоційного навантаження ( позитивна, негативна, нейтральна), ставлячи навколо записаних слів знаки «+»  «-», «+-». (Не проводимо обговорення в процесі запису, а лише фіксуємо асоціації на дошці.)

Вправа: «Хто за Що?»

Психолог. Якщо ви вважаєте, що конфлікт – це завжди погано, підніміть праву руку.

Якщо ви вважаєте, що конфлікт – це завжди  добре, підніміть ліву руку. Якщо ви вважаєте конфлікт це і добре і погано, підніміть дві руки.

Групуємо учасників по виборам на 3 групи.

А тепер, давайте кожна група спробує пояснити свою позицію і організуємо дискусію. Якщо ваша думка під час дискусії зміниться і чиїсь аргументи будуть для вас переконливими,  ви можете змінити місце в своїй групі на іншу. (При обговоренні в групі нагадуємо про правила роботи на занятті)

Дискусію стимулюємо запитаннями типу:

Хто може навести приклад конфлікту, що відіграв позитивну роль в його житті?.....чи призвів до чого не - будь доброго? 

 В числі аргументів «ЗА» ( на користь конфлікту) можуть бути названі такі приклади;

-                Будь – які зміни пробивають собі дорогу через конфлікт зі звичним, традиційним, відсутність конфлікту це ознака застою;

-                Конфлікт стимулює самовдосконалення і особистісний ріст, пошук нових способів діяльності;

-                Конфлікт може вивести на нову цікаву ідею;

-                Тільки пройшовши через конфлікт і знаючи як поведе себе партнер в тій чи  інший  ситуації, коли стикаються ваші інтереси, можна говорити про те, чи добре знаєш людину і можеш їй довіряти;

-                В результаті конфлікту можна вийти на нові етапи у взаємовідносинах - зробити їх більш природними більш відкритими;

-                Конфлікт загартовує характер, навчає здатності відстоювати свої інтереси;

-                Допомагає виразити свої відчуття і зняти напруження;

-                Краще розуміти людей;

-                Допомагає подивитися на ситуацію з нової точки зору;

-                Дає можливість добитися покращення ситуації;

-                Вчить розуміти і поважати не схожих на тебе людей, це розширює круг спілкування;

В числі аргументів «ПРОТИ»;

-                Конфлікт це завжди велике емоційне навантаження;

-                Є ризик зруйнувати взаємовідносини;

-                Є можливість не отримати того, що хочеш, чи залишитися без того що маєш тепер;

-                Є ризик отримати удар по самолюбству чи згубити себе в очах оточуючих;

-                Іноді конфлікт віднімає невиправдано багато сил і часу.

В китайській мові для позначення поняття «конфлікт» використовується 2 ієрогліфа один з яких має значення «криза», інший означає «можливість».

Конфлікт завжди відкриває перед людьми нові можливості, а на скільки ці можливості вдається реалізувати, багато в чому залежить від людини, від її поведінки в конфліктній ситуації.

В попередній вправі виявилось, що конфлікт більше несе в собі негативних емоцій ніж позитивних, хоча є і багато  позитивних.

Висновок в тому, що нам не завжди вистачає вмінь, навиків конструктивної поведінки в конфлікті. Нагадуємо що мета нашого заняття допомогти зробити конфлікт скоріше позитивним ніж негативним досвідом в усіх тих випадках коли це тільки можливо. Тому ми вчимось далі.

Три підходи до розв’язання конфлікту

- Чи можна в житті обійтись без конфлікту?

- Наскільки часто ми стикаємось з конфліктами?

(Виконання практичної вправи)

Перед вами порожній стілець і є дві людини які хочуть на нього сісти. Як на вашу думку, це конфлікт чи ні?

- Як можна розв’язати цей конфлікт ?( Вислуховуємо відповіді, але не коментуємо.)

- Як в основному розв’язуються подібні конфлікти?

- Як ймовірніше всього вирішиться конфлікт, якщо одним з учасників буде жінка похилого віку, а іншим молодий чоловік? (З позиції норм, правил, традицій. Чоловік має поступитись.)

- Як ймовірніше всього вирішиться конфлікт, якщо одним з учасників будуть ровесники, але одному необхідно зав’язати шнурівок на взутті? (З позиції інтересу, кому важливіше сісти в даний момент, або з позиції сили.)

Обговорюємо проблему, записуємо визначення поняття конфлікт.

 Робимо висновок про те, що конфлікт це нормальна і необхідна частина нашого життя, зображуємо трикутник і описуємо три різних підходи до вирішення конфлікту.

                                                  Інтереси

 

 

 Сила (влада)                            Норми, правила                   

 

Три підходи до розв’язання конфлікту

При розв’язанні  конфлікту використовується три принципово різні між собою підходи.

1.                 Розв’язання конфлікту з позиції сили – традиційний найбільш типовий підхід до розв’язання конфлікту. В нашому випадку з стільчиком його ілюструє ситуація, коли успіх діла залежить від фізичної сили, міцності голосових зв’язок і часто запас нецензурних аргументів.

Навіть якщо зовнішньо усе буде виглядати мирно, але все ж таки комусь доведеться поступитись, виходячи з того, що по його оцінці, розташування сил не на його користь, чи відповідаючи принципу « я не я, і хата не моя»,- все одно це вирішення конфлікту з позиції сили ( влади).

Підхід до розв’язання конфлікту з опорою на традиції, норми і правила.

2.                 Людство давно придумало ряд правил та норм, які визначають деякі стереотипи поведінки в конфлікті. В нашому випадку, виходячи з них чоловік ймовірніше за все поступиться місцем жінці, не доводячи до рукоприкладства.

Третій підхід до розв’язання конфлікту найбільш конструктивний – він має враховувати глибинні потреби і інтереси сторін, перехід до співпраці від намагань вирішити конфлікт з позиції сили.

 В даному випадку ми говоримо, що якщо буде зроблена спроба домовитись і врахувати реальні потреби і інтереси кожного. Бажання кожного сісти на стілець може бути пов’язане  з абсолютно різними мотивами: втома, бажання що не будь записати чи прочитати, необхідність зав’язати шнурки, бажання встановити контакт з кимось хто також сидить, важка або крихка ноша. Погодьтесь, з’ясувавши ситуацію набагато простіше «розійтись на вузькому місточку» і знайти таке рішення, яке влаштує обох.

Головною ідеєю врегулювання конфлікту в цьому випадку є перенос акцентів з позиції на глибинні інтереси. Непримиримі позиції часто можна легко розвести, так як за ними лежать зовсім різні інтереси. І це не таке рідке явище, як здається на перший погляд.

Пропоную  розглянути  одну історію про пляшку молока.

Брат і сестра сиділи на кухні за столом . На столі стояла пляшка молока.

-                     Пляшка моя! – закричав хлопчик та схопив пляшку.

-                     Ні моя! – закричала дівчинка. Вона вихопила пляшку у брата.

На кухню прийшла мама.

-                     Мені набридли ваші постійні сварки, - сказала вона.

Вона взяла у дівчинки пляшку, дістала дві склянки і налила в них молоко. Порожню пляшку вона виставила за двері.

Брат та сестра переглянулись. Ніхто з них не був задоволений, тому що ніхто не отримав того що хотів насправді. Брат хотів відлити молока, щоб  погодувати  сусідських кошенят.  А сестрі необхідна була порожня  пляшка: вона збиралась  з друзями за місто і хотіла в неї налити води.

	Брат	Сестра
Позиції	Отримати пляшку молока	Отримати пляшку молока
Інтереси	Погодувати кошенят	Отримати порожню пляшку для води

Висновок: при несумісності декларованих позицій часто можна об'єднати більш глибокі потреби та інтереси сторін. Перейти від боротьби до співпраці, можна знайти взаємовигідне рішення, яке влаштує обох.

Типи поведінки в конфлікті

Для ілюстрації основних стратегій поведінки в конфлікті ми використаємо класичний конфліктологічний приклад з поділом апельсину.

Розв’яжіть конфлікт

Нічий дармовий апельсин трапляється на очі одночасно  двом людям, причому кожному з них він в даний момент стає потрібним. Що робити?

1.Апельсин можна поділити, це вихід? (Так)

Це стратегія компромісу, яка є прийнятною в нашій культурі. В цьому випадку кожному дістається пів - апельсина, а це значить що потреба кожної сторони буде задоволена лише на половину. І що часто може бути в такій ситуації: навіть якщо ділили рівно навпіл, у кожного учасника може виникнути враження, що іншому дісталось більше. Отже таке розв’язання конфлікту не повністю задовольняє обидві сторони.

2.Кожна сторона може заволодіти фруктом особисто, скориставшись фізичною силою, соціальним статусом, психологічним впливом, віковими чи статевими перевагами.

 Це стратегія протиборства: «Мої цілі  мені важливіші , а решта нехай вирішують свої проблеми…»

3.Апельсином можна  розпорядитися нетрадиційно: викинути його через вікно, подарувати третій особі, роздавити. В загальному вигляді: «Навіщо вихованим людям сваритись через апельсин?» 

Це стратегія уникнення: нема об’єкту - нема конфлікту: немає особистої мети – немає проблеми. Уникнення – це втеча від конфлікту.

3.                 Фрукт може дістатись одному з учасників конфлікту внаслідок благородного вчинку іншого: «Він тобі більше потрібен, я обійдусь…».

Це стратегія поступу – відмови від власних цілей заради мети іншої людини. Такий вчинок, ми називаємо альтруїзмом, якщо поступка викликана мотивом допомоги, бажанням блага і вдачі іншій людині навіть ціною власної втрати. Але вже зовсім інше,  якщо відмова від мети раціональними моментами: партнер об’єктивно сильніший, навіщо марна боротьба; партнер небезпечний, краще відступити і т.д..

5. Ситуацію навколо апельсину можна розв’язати таким способом: партнерам необхідно дозволити собі дві речі  на перший погляд зовсім не сумісні. По – перше мати власні цілі ( в даному випадку у вигляді потреби в апельсині), по-друге визнати аналогічне право за опонентом.

Два щасливі володарі сідають за стіл з тим, щоб не поспішаючи обговорити взаємні очікування, побоювання і тривоги. В процесі обговорення  може з’ясуватися, що одному необхідний сік, а іншому цедра для пирога. Апельсин чиститься і кожен отримуєте що він хотів, а опоненти в минулому можуть розійтись цілком задоволеними, так як потреба кожного повістю задоволена. Крім того, сам процес конструктивного рішення залишив у кожного приємне враження компетентності та мудрості.

Називається такий варіант, як ми вже знаємо стратегією співпраці.

Якими стратегіями поведінки ви володієте?

-                     Якими стратегіями ви не користуєтесь свідомо?

-                     Які вважаєте найбільш правильними?

-                     Якими стратегіями необхідно користуватись частіше, а від яких краще відмовитись? 

( Необхідно підвести до ідеї, що кожен спосіб розв’язання конфлікту має свої переваги та недоліки  і кожен може бути використаний в певних умовах і при певних обставинах).

Пропонуємо розглянути ситуації і оцінити, яка стратегія буде найдоречнішою при розв’язанні конфлікту. ( Пропонуємо окремим учням, або групам.)

Ситуація 1

Ви йдете пізно ввечері одна по незнайомій вулиці. Помічаєте, що  четверо незнайомців переслідують вас. Вони наздоганяють вас і повідомляють, що їх цікавить вміст вашої сумочки.

(Якщо ви не чемпіонка по карате, то найкраща стратегія «поступки»)

Ситуація 2

Ви йдете й розмовляєте з другом, у якого в даний момент багато особистих проблем і неприємностей. Цілком не очікувано, він заявляє, що хоче покінчити життя самогубством, стоячи на залізничних  рейках. Ви помічаєте, що в цей час дійсно наближається швидкісний потяг.

(В цій ситуації як і в багатьох інших екстремальних випадках буде виправданим  «насильство»,  чи стратегія «протиборства»)

Наводимо ще декілька ситуацій конфліктів для розгляду доречних стратегій.

П’ять стратегій  поведінки в конфлікті: переваги та недоліки

1. Ухилення

 - Ефективно в ситуаціях, коли партнер має об'єктивно більшою силою (владою) і використовує її в конфлікті рангової боротьби. У спілкуванні зі складною, конфліктною особистістю так само варто використовувати будь-яку можливість, щоб уникнути конфлікту.

негативні наслідки:

-якщо ухилення стає переважаючою стратегією поведінки в конфлікті:

-проблеми не вирішуються, а тільки накопичуються;

-інша сторона може посилити тиск, не зустрічаючи ніякого опору;

-виключається можливість здорових, близьких взаємин;

-часом може виникнути відчуття безпорадності. 

2. Поступливість

- Природна в ситуаціях, коли порушена проблема не так важлива для людини, як для його опонента, або відносини з ним являють собою самостійну цінність: вони більш важливі, ніж досягнення тієї чи іншої мети. Ця стратегія в принципі не передбачувана за своїми наслідками. Якщо відмова від цілі не коштувала людині великої праці, поступливість може позитивно позначитися на його самооцінці та відносинах з партнером.

негативні наслідки:

- зростає емоційна напруженість, яка може з часом знайти вираз в неадекватній за силою емоційної реакції і привести до розриву відносин;           

- зростає ризик психосоматичних розладів;

- страждає сфера досягнень;

- призводить до формування егоїстичних рис у характері дитини, якщо саме цей стиль переважно використовується батьками (вчителями) в системі його виховання.

3. Протиборство

- Стратегія для серйозних обставин і життєво важливих проблем. Вона, як правило, ефективна в екстремальних ситуаціях. Протиборство виправдано, якщо мета надзвичайно важлива, або якщо людина володіє реальною силою і владою, впевнена  у своїй компетентності. Якщо влади і сили недостатньо, можна здорово загрузнути в конфлікті, а то й зовсім програти. Крім того, протиборство в особистих відносинах загрожує  відчуженням.

негативні наслідки:

- неминуче поява ворогів, які захочуть реваншу;

- можливе зіткнення з "тихим саботажем";

- мало шансів отримати від оточуючих допомогу в скрутну хвилину;

- багато енергії витрачається на підтримання встановленого перемогою "режиму";

- втрачається контакт і вплив у взаєминах між дорослими і дітьми.

4. Компроміс

 - Або "торг про взаємні поступки", ефективний у ситуаціях, що вимагають швидкого результату. "Поділ" потреб буває необхідний для збереження стосунків, особливо в тих випадках, коли поєднати інтереси сторін дійсно неможливо.

 негативні наслідки:

- Компроміс рідко приносить справжнє задоволення обом сторонам. Будь-які варіанти поділу - навпіл, порівну, по-братськи - психологічно не справедливі. І це зрозуміло: мета повністю не досягнута, деяка її частина кинута на вівтар позитивного результату конфлікту, але оцінити жертву нікому, так як опонент теж постраждав.

Розповідають, що пірати при розділі награбованого, використовують наступний метод: один з них ділив награбоване порівну, а другий брав собі ту частину, яка здавалася йому більшої. Ну що ж, якщо компроміс неминучий, цей підхід, мабуть, заслуговує уваги.

5. Співпраця

- Це не стільки стратегія поведінки, скільки стратегія взаємодії. Вона незамінна в близьких, тривалих і цінних для обох партнерів взаєминах, при рівності статусів і психологічної влади. Вона дозволяє партнерам розв'язати конфлікт, не відмовляючись від своїх цілей. Всім добре співробітництво, крім одного: займає багато часу. Співпраця не терпить суєти і поспіху, зате дозволяє повністю розв'язати конфлікт.

(Після теоретичної частини можна запропонувати розв’язати деякі конфлікти з шкільного життя, використовуючи різні стратегії поведінки в конфлікті)

Отже підводимо підсумки нашого заняття.

-       Що сьогодні ми дізнались про конфлікт?

-       Чи змінилось ваше ставлення до конфліктів після сьогоднішнього заняття?

-       Який спосіб ви вважаєте найкращим для розв’язання конфліктів? ( В кожній ситуації найкращим може бути будь-який.)

-       Чи  навчились ви сьогодні чогось нового?

(За бажанням  психолога , можна запропонувати учням діагностику на визначення «Мій підхід до конфлікту», як перед початком заняття так і на підсумковому етапі.)