К основному контенту

 


Інформаційне повідомлення «Безпечний Інтернет для підлітків»

Психолог. Мережа Інтернет стає більш демократичною, відкри­тою для великої кількості думок та форматів публікацій. Будь-яка людини, маючи мінімальну кількість технічних засобів (фото­апарат, відеокамеру, веб-камеру тощо), може створити власні відео-блоги і передати будь-яку інформацію (мода розповсюджувати ін­формацію про себе швидко поширюється, й підтвердженням цього є велика кількість розміщеної персональної інформації людей на різноманітних сайтах).

Основними небезпеками для вас у ІКТ є доступ до «дорослих» сайтів (порнографічних тощо) та сайтів, які несуть інформацію, що може негативно вплинути на ваше здоров'я та життя. Зокрема в Україні дітей часто використовують для виготовлення дитячої порнографії.

У 2010 році було проведено Всеукраїнське дослідження «Рі­вень обізнаності українців щодо питання безпеки дітей в Інтернеті». Ним було охоплено близько 17 тисяч респондентів, із яких 7 тисяч — діти віком від 10 до 17 років, 4 тисячі — батьки та 5 тисяч — учителі. Результати дослідження такі:

• 96% дітей віком 10-17 років опанували Інтернет, але які є ри­зики і як на них реагувати, знає менше половини з них;

• 44% дітей перебувають у ризикованих ситуаціях, але про це не здогадуються.

• 24% вже були у ризикових ситуаціях (серед ризиків у мережі Інтернет діти одразу називають: віруси — 39%, «дорослий» контент — 21%, шахрайство — 4%, Інтернет-залежність — 19%);

• 52% дітей заходять у Інтернет передусім задля спілкування в соціальних мережах, де вони залишають свій номер телефо­ну (46%) та домашню адресу (36%), а також особисті фото  і (51%);

• 6,5% підлітків віком 15-17 років розміщували особисту інфор­мацію про своїх батьків, у той час, як серед молодшої групи респондентів 10-11 років, цей показник складає поки лише 0,4%.

У 2010 році було проведено дослідження у Київській та Чер­каській областях серед старшокласників. Аналіз відповідей учнів дозволяє стверджувати таке:

• 95% дітей користуються Інтернетом з метою пошуку інфор­мації, з них 24,5% — необхідної для навчання;

• 20% — спілкуються з друзями;

• 7,8% — шукають і завантажують фільми, музику, ігри, про­грами;

• 36% — не змогли визначити мету, з якою вони найчастіше користуються мережею.

• 67% дітей, залучених до дослідження, розуміють можливі не­безпеки для себе як користувачів ресурсів мережі Інтернет.

Найчастіше мережею Інтернет учнівська молодь користуєть­ся вдома (82,5%) та н Інтернет-клубах (6,6%).

Віртуальне спілкування. 22% з опитаних підлітків спілкуються 1 «віртуальними друзями», 3% — з незнайомцями. Проте не варто забувати, що «віртуальні друзі» — це також часто незнайомі люди, І якими підлітки спілкуються регулярно і яким вони довіряють.

Веб-камери. Зараз веб-камера є небезпечним інструментом, По дозволяє знімати себе за порадою чи без із боку «друга» з Інтернету й показувати або пересилати такі знімки. 23% дітей ві­ком 7-11 років відповіли, що їм подобається ідея записувати своє повсякденне життя на камеру і показувати це в Інтернеті, а 22% відповіли, що вже зробили це. За даними опитування 92% дітей, що розмовляли в чаті, пропонували поговорити про секс.

Дві третини з тих, хто відвідував порнографічні веб-сторінки хоча б раз у житті, почувалися роздратованими чи їм було прикро під того, що веб-сторінки сексуального спрямування з'являлися ав­томатично, а в їхніх улюблених файлах самі по собі з'являлися листи сексуального характеру. Реакція на появу таких речей у комп'ютері коливається від сорому до паніки.

Зараз в Інтернеті знаходиться від 10 до 12 млн дитячих порнознімків.

Вправа «Правила безпечного Інтернету»

Мета: розробити правила безпечного використання Інтер­нету.

Психолог пропонує учасникам за допомогою методу - мозковий штурм» спільно виробити правила безпечного використання Інтернету.

Наприклад:

1)  Не називати своє ім'я, адресу та не надавати дані про своїх батьків.

2)  Чемно поводитися під час спілкування.

3)  Користуватися комп'ютером та Інтернетом тільки з дозволу батьків.

4)  Тримати пароль комп'ютера в таємниці.

5)  Повідомляти батькам про проблеми, які виникають під час роботи з комп'ютером або в Інтернеті.

6)  Погоджувати з батьками сайти, на які можна заходити.

7)  Не погоджуватися на зустрічі з незнайомими людьми.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

  Підлітковий вік - складний період життя. Це час підвищеної тривожності, дратівливості, зниженого настрою. Підлітку складно контролювати свої емоції, навіть якщо навколо нього сприятлива обстановка і люблячі близькі, тому що він проходить складний період розставання з дитячими мріями та фантазіями і стикається з реальністю дорослого життя, де йому належить зайняти своє місце в світі повному боротьби і конкуренції. Підліток - це вже не дитина, але і ще не дорослий. Йому пред'являється більше вимог, накладаються обов'язки, з ним уже ніхто не «сюсюкається». «Ти вже дорослий / доросла» - часто вимовляють батьки. Їм часто складно знайти спільну мову з підлітком. Це вже не той маленький, кумедний і ласкавий шматочок щастя. Підліток - складна, нестійка система функціонування. Важко всім: підлітку, батькам, братам і сестрам, бабусям, дідусям і вчителям. І шлях дорослішання підлітка належить пройти всім разом. Від того, яка атмосфера буде в родині, чи зможуть батьки збудувати довірчі ...

Урок курсу «Мистецтво» 10-А клас 22.05. ТЕМА: Індійський культурний регіон

Загальна характеристика регіону. Релігія. Громадсько-політичне життя.   Театр Одним із шести регіонів є   Індійський культурний регіон , що включає в себе країни Південно-Східної Азії: ·          Індію, ·          Бірму, ·          Цейлон, ·          Малайю, ·          Непал, ·          Бангладеш, ·          Шрі-Ланку, ·          Пакистан, ·          а також деякі культурно та лінгвістично споріднені регіони (Тибет, Бутан, Індонезія, Камбоджа, країни Центральної Азії). Деякі з цих країн були віднесені до регіону лише за географічним фактором (півострів Індостан та навколишні землі), але більшіст...
  «Долонька турботи про себе» — проста, але дуже сильна вправа. Усі ми втомлюємось. Виснажуємось. Забуваємо, що теж маємо право на паузу, тишу, тепло. Але хто, як не ми самі, подбає про себе? Візьміть аркуш. Обведіть свою долоню. Кожен палець — це день тижня: понеділок, вівторок, середа… На кожному напишіть один невеликий крок турботи про себе: Зателефонувати людині, яка вас підтримує Прогулятись без телефону Заснути раніше Зробити собі смачний сніданок Сказати «ні» тому, що виснажує У центрі долоні — вихідні. Запишіть два кроки, які принесуть вам радість і відпочинок. Не “за досягнення”, а просто тому, що ви — є. Прикріпіть цю долоньку на видному місці. Нехай вона щодня нагадує: ви не механізм — ви людина. І турбота про себе — це не розкіш, а природна потреба. А коли завершите — запитайте себе: – Що для мене справжня турбота? – Чому я іноді ставлю себе на останнє місце? – Що я можу змінити вже зараз? Зупиніться. Подивіться на свою долоню. Вона — про вас. Якщо відгукується...