Інформаційне повідомлення «Безпечний Інтернет для підлітків»

Психолог. Мережа Інтернет стає більш демократичною, відкри­тою для великої кількості думок та форматів публікацій. Будь-яка людини, маючи мінімальну кількість технічних засобів (фото­апарат, відеокамеру, веб-камеру тощо), може створити власні відео-блоги і передати будь-яку інформацію (мода розповсюджувати ін­формацію про себе швидко поширюється, й підтвердженням цього є велика кількість розміщеної персональної інформації людей на різноманітних сайтах).

Основними небезпеками для вас у ІКТ є доступ до «дорослих» сайтів (порнографічних тощо) та сайтів, які несуть інформацію, що може негативно вплинути на ваше здоров'я та життя. Зокрема в Україні дітей часто використовують для виготовлення дитячої порнографії.

У 2010 році було проведено Всеукраїнське дослідження «Рі­вень обізнаності українців щодо питання безпеки дітей в Інтернеті». Ним було охоплено близько 17 тисяч респондентів, із яких 7 тисяч — діти віком від 10 до 17 років, 4 тисячі — батьки та 5 тисяч — учителі. Результати дослідження такі:

• 96% дітей віком 10-17 років опанували Інтернет, але які є ри­зики і як на них реагувати, знає менше половини з них;

• 44% дітей перебувають у ризикованих ситуаціях, але про це не здогадуються.

• 24% вже були у ризикових ситуаціях (серед ризиків у мережі Інтернет діти одразу називають: віруси — 39%, «дорослий» контент — 21%, шахрайство — 4%, Інтернет-залежність — 19%);

• 52% дітей заходять у Інтернет передусім задля спілкування в соціальних мережах, де вони залишають свій номер телефо­ну (46%) та домашню адресу (36%), а також особисті фото  і (51%);

• 6,5% підлітків віком 15-17 років розміщували особисту інфор­мацію про своїх батьків, у той час, як серед молодшої групи респондентів 10-11 років, цей показник складає поки лише 0,4%.

У 2010 році було проведено дослідження у Київській та Чер­каській областях серед старшокласників. Аналіз відповідей учнів дозволяє стверджувати таке:

• 95% дітей користуються Інтернетом з метою пошуку інфор­мації, з них 24,5% — необхідної для навчання;

• 20% — спілкуються з друзями;

• 7,8% — шукають і завантажують фільми, музику, ігри, про­грами;

• 36% — не змогли визначити мету, з якою вони найчастіше користуються мережею.

• 67% дітей, залучених до дослідження, розуміють можливі не­безпеки для себе як користувачів ресурсів мережі Інтернет.

Найчастіше мережею Інтернет учнівська молодь користуєть­ся вдома (82,5%) та н Інтернет-клубах (6,6%).

Віртуальне спілкування. 22% з опитаних підлітків спілкуються 1 «віртуальними друзями», 3% — з незнайомцями. Проте не варто забувати, що «віртуальні друзі» — це також часто незнайомі люди, І якими підлітки спілкуються регулярно і яким вони довіряють.

Веб-камери. Зараз веб-камера є небезпечним інструментом, По дозволяє знімати себе за порадою чи без із боку «друга» з Інтернету й показувати або пересилати такі знімки. 23% дітей ві­ком 7-11 років відповіли, що їм подобається ідея записувати своє повсякденне життя на камеру і показувати це в Інтернеті, а 22% відповіли, що вже зробили це. За даними опитування 92% дітей, що розмовляли в чаті, пропонували поговорити про секс.

Дві третини з тих, хто відвідував порнографічні веб-сторінки хоча б раз у житті, почувалися роздратованими чи їм було прикро під того, що веб-сторінки сексуального спрямування з'являлися ав­томатично, а в їхніх улюблених файлах самі по собі з'являлися листи сексуального характеру. Реакція на появу таких речей у комп'ютері коливається від сорому до паніки.

Зараз в Інтернеті знаходиться від 10 до 12 млн дитячих порнознімків.

Вправа «Правила безпечного Інтернету»

Мета: розробити правила безпечного використання Інтер­нету.

Психолог пропонує учасникам за допомогою методу - мозковий штурм» спільно виробити правила безпечного використання Інтернету.

Наприклад:

1)  Не називати своє ім'я, адресу та не надавати дані про своїх батьків.

2)  Чемно поводитися під час спілкування.

3)  Користуватися комп'ютером та Інтернетом тільки з дозволу батьків.

4)  Тримати пароль комп'ютера в таємниці.

5)  Повідомляти батькам про проблеми, які виникають під час роботи з комп'ютером або в Інтернеті.

6)  Погоджувати з батьками сайти, на які можна заходити.

7)  Не погоджуватися на зустрічі з незнайомими людьми.