К основному контенту

    МАН Заняття з ученицею 10-А класу  з написання наукової роботи.  31.01.22.

Це посилання на заняття      https://meet.google.com/gwo-bvub-jrp                                                                           Сьогодні ми проаналізуємо причини виникнення агресивності у дітей  шкільного віку. 

Ми продовжуємо досліджувати визначену тему.

Причин агресивної поведінки є декілька:

1) Це виражені емоційні порушення, які є наслідком різних  проблем перенотального періоду. Це ослаблені діти, рухливі та нестійкі.

2)    Сімейне неблагополуччя.

3)    Стреси, переміни та будь-які зміни.

4)    Надто суворе виховання, постійні заборони та відмови.

5)    Гіперпіка, потурання.

6)    Копіювання стилю поведінки одного із батьків.

У дітей молодшого шкільного віку відбувається процес адаптації до соціальних умов взагалі та до шкільного життя зокрема. У цьому віці закладаються та формуються вміння вчитись, соціальна пристосованість тощо. Тому, на думку багатьох сучасних психологів, період молодшого шкільного віку надзвичайно важливий у справі формування та закріплення основних тенденцій поведінки дітей, також і агресивних. То й звертати увагу на агресивні прояви дитини повинні не лише вчителі, які працюють з дітьми підліткового віку, в котрих основні стереотипи поведінки вже майже сформувалися, а й учителі початкових класів. Чим молодша дитина, тим легше на неї вплинути і тим ефективнішою буде профілактична і корекційна робота.

Щоб спланувати профілактичну та психокорекційну роботу з агресивними дітьми молодшого шкільного віку, слід з'ясувати механізм агресивних дій і виявити причини та чинники, що сприяють його формуванню та закріпленню.

За визначенням М. Боришевського, психологічні механізми—це феномен, який "означає наявність стану оптимальних взаємовідносин і взаємодії між структурними елементами (підсистемами) психологічної системи, що забезпечує її функціонування, становлення, розвиток". Згідно з цим, коли йдеться про механізм агресивної поведінки дітей, потрібно враховувати, що в його формуванні бере участь безліч чинників, умов, між якими існують неповторні (для кожної окремої дитини) взаємозв'язки та взаємодії. При цьому маємо на увазі не якесь конкретне утворення, а розглядаємо механізм агресивної поведінки як процес з власними "підмеханізмами", які його зумовлюють. Аналіз цих "підмеханізмів" та підсистем потребує ґрунтовних наукових досліджень.

Серед чинників, що пов’язаних з проявами агресії дітей молодшого шкільного віку, виділяють такі:

·        Соціально-економічне та політичне становище сучасного суспільства.

·        Моральні норми поведінки, що задаються соціальними умовами.

·        Умови мікросередовища, тобто сімейного, родинного оточення та оточення знайомих і однолітків.

·        Вікові та індивідуально-психологічні особливості дітей.

·        Соматичне неблагополуччя, послаблене здоров'я, психічні захворювання.

·        Фізичні умови середовища, що оточує дитину (висока концентрація людей у великих містах, неможливість залишитися на самоті і т. ін.).

        Деякі дослідники пояснюють схильність дітей молодшого шкільного віку до агресивної поведінки ще одним "можливим чинником—порядком народження дітей. Наприклад, "малюк" у сім'ї з великою кількістю дітей частіше схильний до сором'язливості, що може бути пов'язано з турботою про нього великої кількості людей. Проте гіперопіка, зазвичай, викликає протест, зокрема агресивні дії. Якщо така дитина змушена бути самостійною, то з неї може розвиватися агресивніша особистість.
         Одні й ті ж чинники по-різному впливають на кожну дитину. І часто зовнішньо однакові форми поведінки різних дітей зумовлені різними причинами, мотиваціями (свідома, несвідома). Через це однакові форми реакції педагога свідчать про недиференційований підхід до виховання, нерозуміння справжніх причин поведінки дітей, а інколи про формальне ставлення до роботи. На жаль, приклади безпорадної пасивності вчительства щодо усунення конкретних виявів агресивності та жорстокості серед своїх вихованців поки що непоодинокі для наших шкіл.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

  Підлітковий вік - складний період життя. Це час підвищеної тривожності, дратівливості, зниженого настрою. Підлітку складно контролювати свої емоції, навіть якщо навколо нього сприятлива обстановка і люблячі близькі, тому що він проходить складний період розставання з дитячими мріями та фантазіями і стикається з реальністю дорослого життя, де йому належить зайняти своє місце в світі повному боротьби і конкуренції. Підліток - це вже не дитина, але і ще не дорослий. Йому пред'являється більше вимог, накладаються обов'язки, з ним уже ніхто не «сюсюкається». «Ти вже дорослий / доросла» - часто вимовляють батьки. Їм часто складно знайти спільну мову з підлітком. Це вже не той маленький, кумедний і ласкавий шматочок щастя. Підліток - складна, нестійка система функціонування. Важко всім: підлітку, батькам, братам і сестрам, бабусям, дідусям і вчителям. І шлях дорослішання підлітка належить пройти всім разом. Від того, яка атмосфера буде в родині, чи зможуть батьки збудувати довірчі ...
  «Основи здоров’я» 5- Б клас - 13.04. 21.  2-й урок; 5-А клас - 14.04.21.   4-й урок; 5-В клас - 15.04.21.   5-й урок. Вітаю! Доброго дня! У нас сьогодні цікава та корисна тема. Продовжуємо вивчати з вами правила безпеки у житті. Сьогодні тема стосується інформаційної безпеки. Отже: Тема: Безпечний інтернет ( параграф  25 ) Ознайомитися з матеріалом у підручнику. Подумайте, як би ви відповіли на запитання: -          що для вас є інтернет, -          про які правила безпеки в інтернеті розповідали вам батьки, -          чи завжди ви їх дотримуєтеся, -          чим може допомогти він у житті, -            чи може зашкодити здоров'ю? Мультфільм "Безпека в інтернеті" Запишіть в зошит: 1. Корисний інтернет............(наведіть приклади). ...
​​ Як зберегти почуття і сім’ю в розлуці 💙  Кохання підтримує у складних ситуаціях, наповнює сенсом боротьбу з ворогом і протидію труднощам адаптації на новому місці, надає сил для турботи про близьких. 💛  Кохання у час війни дає відчуття стабільності та хоча б мінімального контролю над ситуацією. Але кохання й саме потребує підтримки, особливо у період вимушеної розлуки з коханою людиною. Труднощі виникають, бо: 🔴  здається, що почуття зараз не на першому місці: здається, що зараз важливіше воювати, волонтерити, «бути корисним» іншим; 🔴  що почуття почекають: у кожного з партнерів першочергові завдання стояти на посту, працювати, реагувати на сигнали тривоги, налагоджувати побут на новому місці, влаштовувати дитину в садочок, оформляти документи в іншій країні тощо; 🔴  кохання притуплюється: виникає відчуття самотності — не вистачає слів любові, обіймів, підтримки. Протидіяти цим відчуттям може усвідомлення, наскільки ви важливі один для одно...