Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

 АРКОМАНІЯ - ВХІД У БЕЗОДНЮ

Година психолога з учнями 9-11 класів.

Мета:  сформувати в учнів негативне ставлення до нар­команії, переконати підлітків, що наркоманія — страшна хвороба, а не веселе проведення часу; пропагувати здоровий спосіб життя; вихову­вати в учнів дбайливе ставлення до власного здоров'я.

 

Обладнання: пам'ятка для учнів «Скажи наркотикам — ні!».

 

Хід заняття 

Психолог.  У людства є «зовнішні» вороги: війни, епідемії, стихійні лиха. Ці вороги забирають життя сотень тисяч людей. Але є вороги набагато страшніші — «внутрішні». Це так звані пороки суспільства: куріння і пияцтво, наркоманія, розпус­та. Від цих ворогів щорічно гине набагато більше людей.

Виступ учнів-читців.

1-й учень. Далеко в минуле з історії людства пішли епідемії віспи, чуми... Але на початку XXI століття «біла смерть» — наркоманія — забирає життя мільйонів людей.

2-йучень. Наркоманія— це хворобливе ваблення до вживання шкідливих і небезпечних речовин, що паралізують центральну нервову систему, викликають тимчасове притуп­лення відчуттів свідомості. У перекладі з грецької «нарке» означає заціпеніння, а «манія» — безумство, божевілля.

3-йучень. Перші наркотики були рослинного похо­дження і застосовувалися в релігійних ритуалах, при ліку­ванні важких захворювань. Опіум одержували із зелених стебел маку, гашиш і марихуану — з квіток конопель, ко­каїн — з листя коки.

4-й учень. Але коли людина перевищувала дозволений для вживання обсяг ліків, вони перетворювалися на страшне зілля, здатне повністю знищити особистість цієї людини, пе­ретворити її життя на жалюгідне і жахливе існування.

5-й учень. З розвитком хімії стали з'являтися замін­ники рослинних наркотиків. Так, наприклад, морфін впер­ше був одержаний у XIX столітті німецькими хіміками. Вони вважали його хорошим снодійним, замінником опіуму, але як виявилося пізніше, морфін викликає ще більшу залежність, ніж опіум.

6-й учень. Пізніше подібна історія повторилася з ге­роїном. Спочатку він рекламувався як порошок від кашлю. І лише потім відкрилися його справжні властивості. Тепер він вилучений з медичного вживання і його виробництво та розповсюдження переслідуються законом в багатьох краї­нах світу.

7-й учень. У наш час створено неозору кількість новіт­ніх препаратів, що впливають на нервову систему і формують наркотичну залежність. Схоже, що історія наркотиків і наркоманії так нічому людей і не навчила.

Психолог.  Наркоманія — лихо нашого часу. Наркомани не дожи­вають навіть до середнього віку. Вживання наркотиків ско­рочує життя в 2—2,5 рази, тобто на 30—40 років!

Засудити себе до смерті і загинути втому віці, який не випадково називають квітучим! Власними руками рознести вщент свій організм! Чи можна уявити що-небудь більш не­розумне?

В світі близько мільярда наркоманів. Кожен шостий житель Землі — наркоман!

Виступ учнів-читців.

8-й учень. Наркоманія— хвороба особлива, в ній ба­гато чого незрозумілого. Чому, наприклад, вона підстері­гає переважно молодь? Чому в однієї молодої людини не виникає пристрасті до вживання наркотиків, а інша вбачає у цьому зіллі хіба що не сенс свого життя?

7-й учень. Причин багато. Та все-таки, головний ви­нуватець трагедії — сам наркоман. Тому треба не замовчу­вати проблем наркоманії, а говорити про страхітливі на­слідки цієї страшної біди.

Більшість підлітків знає, що вживання наркотиків шкід­ливе для організму, призводить навіть до смерті. Чому ж вони їх вживають? Можливо, підлітки стають жертвами негід­ників, які їх штовхають до цього, роблять залежними від наркотиків?                                         

6-й учень. За статистичними даними, найчастіше при­лучання підлітків до наркотиків відбувається в колі друзів, в атмосфері дружнього спілкування. Марихуану і деякі інші наркотики їм нерідко пропонують спробувати на вечірках, коли незручно відмовитись: підліток не хоче показати себе , людиною неосвіченою і «занадто правильною». Багато під­літків готові, в буквальному розумінні, ризикувати власним життям заради ствердження у колективі однолітків. Така потреба в громадському схваленні відіграє в більшості ви­падків основну роль у залученні юні до вживання алкоголю та наркотиків.

Можна навести величезну кількість назв наркотичних засобів, але результат їх дії — один. Наркомани, які звик­ли збуджувати себе зіллям, стають соціально небезпечними, йдуть на все, щоб придбати необхідний для. них препарат. Злодійство, проституція, вбивство — будь-які засоби для них прийнятні. Мало хто з наркоманів доживає до зрілого віку.

Токсикоманія— різновид наркоманії. Теж не радість. Токсикоман вживає наркотичні речовини у вигляді отруйної  пари, яку довго вдихають. Ці отруйні пари називають ле­тючими наркотично діючими речовинами (ЛНДР).

Зазвичай токсикомани вдихають пари бензину, аце­тону, ефіру, різні аерозолі, а також шевські креми, клей «Момент» і тому подібні промислові товари. Здавалося б, ці речовини не мають нічого спільного ані з ліками, ані з про­дуктами харчування. Проте шкода від токсичних речовин не менша: вони викликають зміни у мозковій діяльності, руйнують психіку людини. Такі незвичайні і спочатку при­ємні галюцинації згодом призводять до божевілля.

Виступ учня-читця.

7-й учень. Останнім часом зростає кількість медика­ментів, непомірне вживання яких може призвести до нар­команії. Це так звані психотропні препарати. їхній вплив на організм аналогічний наркотикам, але має свої особли­вості. Отже, до психотропних препаратів належать перелі­чені нижче.

Нейролетики — їх приймають при психічних розладах.

Транквілізатори — понижують патологічний страх, на­пругу.

Антидепресанти — призначають для зняття депресивно­го стану, а також як психостимулятори.

Деякі лікарські препарати можуть викликати нар­команію і токсикоманію. До таких препаратів відносять снодіючі. Вживати часто ці препарати неможна, адже у лю­дини може виникнути залежність.

Психолог.  Наркомани нерідко користуються лікарськими нар­котичними засобами, які застосовуються в медицині. Але найбільш популярні у них рослинні наркотики сильної ток­сичної дії. Перш за все це препарати, що одержують із ко­нопель канабис. У різних регіонах їх називають по-різному: анаша в Середній Азії, харас в Індії, гашиш на Близькому Сході, марихуана в Америці.

Лікарі описують, що дія прийому препаратів із коноплі на­стає через 10—15 хвилин. Дія гашишу починається з відчуття голоду, спраги. Потім з'являються відчуття теплоти, легкості, бажання сміятись. Саме стан ейфорії приваблює тих, хто вжи­ває наркотики. Проте ця насолода ефемерна. Через деякий час наркоман вживає наркотик не заради відчуття «гармонії», а щоб втамувати жахливі болі, які у простій мові називаються «ломкою». Що ж відчуває наркоман під час «ломки»? Жах­ливі судоми у м'язах, нестерпний головний біль, нудоту, спра­гу. Це далеко, не всі «привабності» життя наркомана.

Виступ учня-читця.

8-йучень. Однією із найдавніших наркомати є кокаї­нова. У кокаїністів досить часто буває галюцинація — пере­оцінення власних можливостей, їх стан супроводжує апатія, відсутність апетиту, фізичне виснаження, безсоння.

Популярні також наркотики з масляничного (опіумного) маку: опіум, морфін, кодеїн, матадон. 

Психолог.   У чому сила, привабливість, «краса» наркотиків? У то­му, що вони приносять задоволення. Тобто — виклика­ють збуджений емоційний стан, що імітує радість і навіть щастя, підсилюють статеве ваблення, створюють відчуття повноти буття, що супроводжується фантастичними об­разами (галюцинаціями). На якийсь час зникає тривога, з'являється відчуття повної безпеки і можливості робити що завгодно, аж до самогубства і вбивства. Для людини, яка перебуває у наркотичному стані, немає обмежувань. Але триває все це недовго. Потім наступає депресія, ви­никають страхи, галюцинаторні образи набувають загроз­ливого і навіть жахливого вигляду, в усьому тілі і в голові біль... І щоб втамувати цей біль і позбутись привидів, треба  знову вколотися... І так без кінця, Вірніше — до кінця,, до повного саморуйнування і загибелі.

Отже, спочатку, після прийому наркотику,— сила, бадьорість, веселість, а потім — розбитість, спустошеність, сильний головний біль.

Наркоман проходить дві стадії своєї хвороби — нарко­тичної залежності. На першій стадії його організм активно бореться з наркотичною агресією, захищається всіма засо­бами. Ферменти, деякі елементи крові і лімфи («пожежні» й «санітари» організму) нейтралізують отруту: виводять її за допомогою нирок, печінки, легенів. Боротьба з нарко­тичними отрутами проявляється як серйозне нездужання: безперервно ллються сльози і, нудить, з'являються блюво­та, розлад шлунку, головний біль. Людина в такому стані часто агресивна. Рятівною виявляється нова порція отрути. Звичайно, це помилковий, тимчасовий порятунок, що веде до посилювання хвороби.

На другій стадії вже щосили йде накопичення в організ­мі наркотичної отрути у всіх органах і тканинах. Вона вхо­дить до складу крові наркомана, дезорганізуючи обмін ре­човин. Починається пряме і стрімке руйнування організму, яке супроводжується нестерпними стражданнями, а припи­нити їх можна лише введенням нових порцій наркотиків. Відтепер блаженство для наркомана — це відсутність жахливих болів. Тут вже не до «кайфу» — аби не корчило.

Виступ учнів-читців.

1-й учень. У всіх наркотиків одна підступна влас­тивість: організм швидко звикає до цих речовин і починає вимагати нових, більших доз.

2-й учень. От як описують муки наркомана: «Висока людина кидалася по ліжку в лікарняній палаті із заґрато­ваними вікнами. Його тіло билося і корчилося в конвуль­сіях, покривалося крупними краплями поту. Час від часу починалися болісні судоми. Хворий плакав, лаявся, благав,  загрожував, несамовито кричав: «Врятуйте! Благаю! Ліка­рю, укол! Будьте прокляті! Черв'яки білі, черв'яки гризуть мене, убийте черв'яків!».

3-йучень. Так буває з кожним із них, якщо немає нової дози. Природа мстить людині, мстить смертю. За нову дозу наркоман переступить через все: крастиме, калічити­ме, грабуватиме і навіть вдасться до вбивства.

4-й учень. Ось інші описи «ломки» нещасних: «Біль нелюдський. Ніби всередину забралася ціла зграя садистів, одні сплющують тобі кістки, інші вивертають суглоби, треті усюди вбивають цвяхи. Кишки рвуться на частини, ти натурально божеволієш. Все з мене тече — з очей, з носа, розлад шлунку замучив, від туалету далі ніж на два кроки краще не відходити. Рве однією жовчю.

Якби перша доза наркотиків викликала такий йтан, жодного наркомана не було б.

5-й учень. «Яне знав, що вже до вечора почнуться муки. Такі, що наступного дня буду близький до божевілля. Спав на горищах, у під'їздах, біля теплих радіаторів. Засну­ти ніяк не міг. І не тільки через холод. Постійно хотілося дурману. Мучило безсоння. Мучила якась звіряча злоба. З'явилося навіть бажання вбити когось. Страшенно страж­дав від галюцинацій, від болю в усьому тілі. То відчував, що все горить, то тремтів від холоду. Корчився, дерев'яніли м'язи. Був, як у тумані проте усвідомлював, що це перед­смертні судоми».      

Психолог.  Є і більш вражаючі, справді страшні описи ломки. І у всіх один рефрен — «божеволієш». На жаль, це не мета­фора. У людини дійсно відбувається серйозне пошкодження психіки, вона перестає розуміти, де реальність, а де кош­мари. Виникає стан, який називають неосудністю. У цьому стані наркомани часто здійснюють безглузді і просто дикі  вчинки: охоплені манією руйнування, вони б'ють посуд, ла­мають меблі; галюцинуючи, приймають оточуючих за бісів або лиходіїв, які хочуть їх убити, і тому кидаються на них з ножем... Часто відбуваються і суїцидальні психози, які призводять людину до самогубства...

На другій стадії наркотичної хвороби відбуваються важ­кі ураження печінки й інших внутрішніх органів, розумова і етична деградація особи. Все значуще вжитті втра­чено: рідний дім, сім'я, діти, робота, радість життя, мрії , і прагнення. Життя минуло, його не повернути, попереду безвихідь, нові муки і смерть. І саме тому найжахливіше усвідомлювати, що переважна більшість наркоманів — це юнаки та дівчата 16—20 років.

Закономірно перетворення наркоманів на бомжів або на злочинців. Лише подумати: глумлячись над собою, шукаю­чи смерті, знищуючи власне майбутнє, молодь ціною свого здоров'я приносить величезні прибутки наркодільцям!

Леонардо да Вінчі писав: «Хто не цінує життя, той не заслуговує на нього». Резон в цих словах, звичайно, є, але і жорстокість також. Адже наркоман не здобуває із землі або з повітря свою отруту, йому поставляють її, цілі армії негідників працюють на те, щоб вербувати все нових і нових рекрутів смерті. Тому слова великого італійця треба віднес­ти в першу чергу до тих, хто торгує наркотиками і, отже, не цінує людське життя. Це вони, саме вони не заслужили на життя — торговці смертю.

Наркомани зі стажем — важко і невиліковно хворі люди, зі «зрушеним мозком», з ураженням усіх життєво важливих органів — нирок, печінки, серця, легенів, судин тощо., Діти наркоманів, як правило, нежиттєздатні, вік їх­ній недовгий. Так наркоман сам припиняє на собі свій рід, вироджується ціла спадкова лінія.

Швидке розповсюдження в нашій країні з підліткового і юнацького віку куріння, пияцтва, токсикоманії і наркомани — це важкий удар по здоров’ю суспільства, це руйну­вання генофонду нашого народу.               

Але уявіть, що ті, хто торгує наркотиками - це біси, які набули людського образу. Вони вводять людей в споку­су, позбавляють їх волі і розуму, щоб потім забрати їх душі і життя... Яке ж це безумство — піддатися їм!

Виступ учнів-читців.

6-й учень. Чому ж наркоманія розповсюджується, якщо вона несе такі страждання? Чому люди стають нар­команами? У своїх анкетах старшокласники причинами наркоманії називають наступні чинники:

Проблеми в родині, стреси — 40 відсотків;

Цікавість — 29 відсотків;

Наслідування інших — 21 відсоток;

Спілкування з друзями-наркоманами — 30 відсотків.

7-й учень. Від наркотичного передозування загинули зірки рок-музики: Джиммі Хендрікс, Джанет Джоплін, Кейт Мун, лідер групи «Нірвана» Курт Кобейн, король рок-н-ролу 70-х Елвіс Преслі. Цей сумний перелік можна продовжити. Хіба не жахливо, що молоді, талановиті, відомі особи, твор­чістю яких захоплювався весь світ, померли через власну безглузду недбалість?-

Ось випадок смерті від передозування наркотиками.

В тяжкому стані з сильною внутрішньою кровотечею у одну з лікарень поступив хворий 1971року народження без роду-племені. В реанімаційному відділенні його букваль­но витягнули із того Світу, використавши всю донорську кров, що була в наявності, примінивши дорогі медикамен­ти, всі медичні знання і досвід. Хворий почав одужувати, і знову — кровотеча. Довелося його оперувати. Знову жит­тя хлопця було врятовано. Його перевели в загальну пала­ту. Все говорило про одужування, і раптом хлопець помер. Коли зазирнули під подушку померлого, то знайшли шприц із наркотичною речовиною. Це і була розгадка цієї історії.

 

Психолог.  Сьогодні наркоманія заполонила всі шари нашого сус­пільства. Навіть слова з мови наркоманів увійшли до мо­лодіжного сленгу. Напевно, вам знайомі фрази «я тащуся», «мене приколює», «я стирчу», «мене ламає зробити це». Між іншим, таке розповсюдження жаргону наркоманів свідчить про перемогу в суспільстві їхньої ідеології. Іще років двадцять тому слово «наркоман» викликало у людей відразу, страх. Хіба спало б комусь на думку жартувати на цю тему? А нині навіть у деяких відомих гумористичних програмах звучать анекдоти і навіть жартівливі моноло­ги, герої яких наркомани. Тема наркоманії стала розва­гою. Цікаво, чи здатні жартівники освітити з цього боку, наприклад, тему СНІДу? Гадаю, що ніхто з них не нава­житься, а втім СНІД — закономірний наслідок вживання наркотиків.

За статистикою 80 відсотків наркоманів уражаються вірусом імунодефіциту, користуючись одним шприцом на всіх, зливаючи зілля в один посуд. Англійський вчений Джон Стіл вважає, якщо не запобігти поширенню СНІДу, епідемія цієї хвороби в найближчі 20—ЗО років може зни­щити половину населення земної кулі. Через 3—5 років СНІД стане однією з головних причин смерті людей у віці від 20 до 29 років.

В усьому світі наркоманія переслідується законом — це суворе покарання для тих, хто виготовляє наркотики, хто їх реалізує і вживає.

Виступ учнів-читців.

1-й учень. 80 відсотків підлітків, які починали підроб­ляти кур'єрами у наркоділків, вже через рік перетворюють­ся на закінчених наркоманів.

2-й учень. Збагачення одних за рахунок здоров'я інших. Продавці наркотиків з'являються на дискотеках, в барах, в студентських гуртожитках, по можливості відві­дують і школи.

3-й учень. У затишному куточку пропонують пакетик з білим порошком, обіцяючи «справжній, небувалий кайф за невелику платню. Головне, щоб ти узяв, щоб спробував... а тоді ти сам вже прийдеш до нього і віддаси все, що у тебе є: гроші, здоров'я, гідність, життя...

4-й учень. Тож не попадись до цих «павуків». Одер­жавши з тебе все, що можна, вони зникнуть, залишивши тебе на краю загибелі...

5-й учень. Законом передбачено покарання за виго­товлення, збут, зберігання наркотиків. Але, як правило, дрібні торговці сировиною відбуваються штрафами, солід­ніші ділки сідають за грати. Проте, ані штрафи, ані роки ув'язнення, на жаль, не є відповідною платнею за сотні скалічених доль. Адже відомо, що здоров'я та життя ку­пити неможливо.

6-й   учень. На запитання: «Як ви ставитеся до тих, хто вживає наркотики?» старшокласники відповіли так: з відразою, ненавистю — 56 відсотків; з жалем, співчуттям — 49 відсотків; із повною байдужістю —21 відсоток.

Але ніхто із опитаних школярів не виказав бажання до­помогти наркоману, ніхто не хотів би вчитися з ним в одному класі, жити під одним дахом.

7-й учень. З наркобізнесом бореться міжнародна правоохоронна служба — «Інтерпол». Але поки люди доб­ровільно платитимуть за наркотики, цигарки, алкоголь — смертельний бізнес процвітатиме.

Психолог.  Давайте разом поміркуємо, як запобігти поширенню цього зла.

Бесіда

Психолог.  Чи можна виправдати людину, яка погодилась продава­ти наркотики, щоб допомогти власній родині, яка перебу­ває у злиднях?       

У чому полягає небезпека наркотиків для окремої лю­дини і суспільства загалом?

Що потрібно зробити, щоб наркоманія зникла?

Заключне слово психолога

Психолог.  Хай кількість хворих на наркоманію не збільшиться ні на одну людину! Ваше здоров'я — це здоров'я вашої май­бутньої родини, вашого роду. Не знищіть своє родинне дере­во. Пам'ятайте: наркотики — загибель, мученицька смерть! і якщо раптом виникне спокуса спробувати їх — пригадай сьогоднішню нашу годину спілкування... 

Пам'ятка

«Скажи наркотикам— «ні!»

Після години спілкування психолог роздає учням па­м'ятки.

1. Не пробуй наркотики з цікавості або «за компанію»!

    Більшість їх викликає звикання вже з першої дози.

2.     Ніколи не піддавайся на підбивання на кшталт: «Несила спробувати? Хіба ти дитина?».

3.     Пам'ятай про те, що будь-які наркотики коштують доро­га і, роздаючи перші безкоштовні або дуже дешеві порції, їхні розповсюджувачі чіпляють на гачок нові жертви.

4.     Якщо ти проводиш час у незнайомій компанії, то можеш випадково привернути увагу тих, хто заробляючи собіна «дозу», залучає до наркотиків новачків. Стережись, цих людей!

5.     Якщо знайомі на твоє наполегливе відмовляння від нар­котиків ображаються: «Ти що не з нами?» — задумайся, чи варто продовжувати знайомство з людьми, які під­штовхують тебе до наркотичної прірви.

6.     Якщо тобі стали відомі випадки вживання твоїми знайо­мими наркотиків, обов'язково повідом про це дорослих. Таким чином ти станеш на перешкоді злочину!

7. Якщо ти став свідком, як підозріла незнайома людина пропонує у школі якусь речовину твоїм однокласникам, обов'язково повідом про це класного керівника чи дирек­тора. Таким чином ти станеш на перешкоді злочину!

8. Пам'ятай, запорука твого майбутнього — твоя розваж­ливість і дбайливе ставлення до власного здоров'я!