Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

 

МАН Заняття з ученицею 10-А класу.

Вивчення мотивів старших підлітків

Загальна характеристика методів дослідження мотивів особистості

Оцінка мотивації є досить складною. Разом з тим вона необхідна й для формування особистості, й для підвищення ефективності діяльності. Хоча в підлітковому віці мотиви поведінки та діяльності людини складаються в даний комплекс й знаходяться в ієрархічній субпідрядності, для практичних цілей часто буває необхідним мисленно його розділити. Такий розподіл необхідний для того, щоб мати можливість оцінити як окремі мотиви, так і мотиваційну сферу особистості в цілому. При цьому оцінка мотивів, мотивації та мотиваційної сфери особистості проводиться, виходячи з поставлених завдань, та передбачає характеристику й за видами мотивації, за діяльністю, поведінкою у конкретних умовах.  

Структура мотивації оцінюється за наявністю певних її видів, виходячи з бажаності, а іноді необхідності наявності всіх основних груп мотивів за змістом, ієрархічність домінування мотивації визначається на основі оцінки домінування різних груп мотивів, відповідно певного порядку супідрядності. Мотиваційна сфера особистості оцінюється на основі усіх параметрів, що використовуються для оцінки як окремого мотиву, так і мотивації в цілому. При цьому передбачається аналіз насамперед ієрархічності мотивів усіх основних видів діяльності.

Оцінка особливостей мотиваційної сфери має важливе значення для прогнозування успішності діяльності. Дослідження показують , що для стійкої, високоефективної діяльності людини необхідним є розвинутість мотивів даної діяльності (їх численність), що забезпечує позитивне ставлення до неї; достатня їх сила; стійкість; певна структура мотивації; певна ієрархія мотивів (найбільш доцільна відповідно до їх суспільної значущості).

Дослідження мотивації передбачає змістовний та динамічний аналіз. Перший з них виявляє зміст існуючої структури мотивів, змістовний аналіз чисельності (сукупності) мотивів, їх структури та ієрархії. Другий, головним чиним, вимірює силу і стійкість мотивів, а також наявність певних форм (видів) мотивів, зміни мотивації, й динамічність (як у різних видах діяльності та всій мотивації особистості, так і часові зміни).

Діагностика мотивації утруднюється через складність мотиваційної системи особистості. Найбільш плідною с комплексна методика, яка містить аналіз результатів діяльності (успішність та ставлення до діяльності), анкетування (опитування), твори, експеримент, спостереження, бесіду, аналіз незалежних характеристик ( за Виготським Л.С.).[9]

Застосування якогось одного методу знижує валідність та надійність виявлення мотивації, а іноді робить її неможливою. Очевидно, для дослідження мотивації більш надійним є паралельне застосування прямих та проективних методик. Але ж за деяких умов, особливо при масових дослідженнях, можливість використання усієї сукупності методів обмежена, й тому доводиться користуватися лише деякими, а іноді й одним із них. Розглянемо ці методи.

1.                 Аналіз результатів діяльності. Цей метод дозволяє в самому загальному вигляді визначити наявність (або відсутність) мотивів даного виду діяльності. При аналізі результатів діяльності передбачається всебічний аналіз самої діяльності людей в різних її видах (професійної, навчальної, громадської) та її оцінки (успішності та ставлення до неї) в балах (відсотках). Такий аналіз може успішно використовуватись для виявлення мотивації, але особливо важливий він на початковому етапі дослідження, коли за результатами діяльності (оцінками) виявляється наявність мотивів цього виду діяльності. Але ж при цьому не можна диференційовано виявити фактичну мотивацію хоча б тому, що одна й та ж діяльність і при одному й тому ж рівні успішності може визначатися різними мотивами.

2.                 Метод анкетування. При вірній постановці питань, продуманій інструкції для респондентів та створенні позитивного відношення до анкетування вдається за допомогою анкет отримати дані, що характеризують мотивацію.

При проведенні опитування можуть бути використані як анонімні, так і іменні анкети. На перші з них випробувані дають більш відверті відповіді, й кількість тих, що не відповідають на питання, в 2 рази менша, ніж при іменних анкетах.  В анкетах можуть бути використані як "закриті", так і "відкриті" питання. При закритих питаннях воля вибору випробуваного зведена до мінімуму - вибору однієї з декількох запропонованих у анкеті відповідей. При цьому, враховуючи необхідність використання при виявленні мотивів інших методів, важливість співставлення результатів, отриманих різними методами, часто виникає необхідність у використанні іменних анкет. При цьому дослідником повинно бути гарантовано лише анонімне використання цих результатів, нерозголошення відповідей респондентівпереважніше використовувати власне вибір (підкреслювання, обведення колом), а не відповіді "так" чи "ні". Використовувння у анкетах "закритих" питань полегшує наступну статистичну їх обробку.

Більш достовірні відповіді при анкетуванні можуть бути отримані при використанні переважно непрямих запитань. Непрямі запитання - це ті, в яких немає прямої вказівки на мотив, що виявляється, або респондент висловлює думку про іншого, а не про себе. Наприклад, ставляться такі запитання: "Як Ви уявляєте свою службову перспективу через декілька років?" (замість: "Чи стійкі Ваші професійні мотиви?"); "Що спонукає людину працювати?" (замісгь: "Що спонукає особисто Вашу трудову активність? "). Різновидом непрямих запитань є питання про вибір партнера (напарника) для сумісного виконання якогось професійного чи навчального завдання. Питання в анкеті формулюються доступною мовою: точно (виключається різне тлумачення), просто, зрозуміло. Нескладною повинна бути й техніка заповнення, щоб запобігти викривлення у відповідях також враховується рівень загального та професійного розвитку тих, кому анкета призначена. Головне - не кількість питань, а якість відповідей на них.

3. Метод творів. В цьому методі випробовуваним пропонують написати твір на тему, пов'язану з їх майбутньою чи теперішньою навчальною діяльністю, наприклад: "Що менш подобається у навчанні в школі? ".Важливою умовою ефектності методу "творів" є висока значущість для особистості запропонованої теми. Це значно впливає на повноту отриманих даних, їх здатність дійсної  мотивації.  Можливість отримання за допомогою неї в короткі строки обширної, достатньо надійної інформації робить цей метод одним з важливих при виявленні мотивації. Недолік цього методу полягає у складності інтерпретації змісту та фіксації виявлених мотивацій. Обробка даних проводиться за допомогою компетентного аналізу.

4. Експериментальний метод.  Швидше можуть застосовуватись для вивчення різних аспектів мотивації, а саме для виявлення мотивів формування активності та аналізу достовірності даного методу.Цей метод може використовуватись разом з іншими методами. Для виявлення мотивації доцільніше проводити природний експеримент.

5. Спостереження. Це один з основних емпіричних методів психологічного дослідження, що полягає у довільному, систематичному та цілеспрямованому сприйманні психічних явищ. Спостереження містить елементи теоретичного мислення (гіпотеза, система методичних прийомів, осмислення та контроль результатів) та кількісні методи аналізу (факторний аналіз та ін.) за Гозман Л.Я. [11]. Про особливості мотиваційної сфери людини дослідник робить висновки на основі спостереження її поведінки в конкретних умовах.

6. Бесіда. Метод отримання інформації на основі вербальної (словесної) комунікації. Застосовується разом зі спостереженням нерідко в тих випадках, коли виникає необхідність уточнення отриманих іншими методами даних.

7. Метод незалежних характеристик. В процесі спільної діяльності у членів колективу створюються взаємні уявлення один про одного, як про учня, людину, товариша. За змістом ці уявлення є оціночними характеристиками різних властивостей особистості: характеру, особистісних цінностей, мотивів, здібностей. Метод дозволяє зробити як кількісний, так і якісний аналіз особливостей навчальної мотивації підлітка.Цей метод доцільно використовувати разом з іншими, так як виникають деякі труднощі як у виявленні всієї сукупності мотивів, так і їх інтегральної оцінки

Отже, мотиваційна сфера особистості оцінюється на основі усіх параметрів, що використовуються для оцінки як окремого мотиву, так і мотивації в цілому ; при цьому передбачається аналіз насамперед ієрархічності мотивів усіх основних видів діяльності.