К основному контенту

 МАН Заняття  для учениці 10-А класу. Продовжуємо досліджувати тему.

ХАРАКТЕРИСТИКА МОТИВІВ НАВЧАННЯ ТА УЧІННЯ

На думку А.К.Маркової, мотиви можна поділити на дві великі групи: пізнавальні та соціальні.

Пізнавальні мотиви безпосередньо пов’язані з навчальною діяльністю, нею генеруються та первинно в неї закладені. Ця група мотивів може бути поділена на декілька підгруп:

1) широкі пізнавальні мотиви, які складаються з орієнтації школярів на оволодіння новими знаннями. Вони також різняться по рівнях. Ці рівні визначаються глибиною інтересу до знань. Це може бути інтерес до нових цікавих фактів, явищ, або інтерес до істотних властивостей явищ, до перших дедуктивних висновків, або інтерес до закономірностей у навчальному матеріалі, до теоретичних принципів, до ключових ідей і т.д.;

2) учбово-пізнавальні мотиви, які складаються з орієнтації школярів на засвоєння способів добування знань: інтереси до прийомів самостійного придбання знань, до методів наукового пізнання, до способів саморегуляції навчальної роботи, раціональної організації своєї навчальної праці;

3) мотиви самоосвіти, які складаються зі спрямованості школярів на самостійне вдосконалювання способів добування знань.

Ці підгрупи можуть мати як позитивний, так і негативний зміст, тобто бути як соціально-корисними (досягнення нових обріїв для людства, нових наукових знань) так і нейтральними, майже негативними (з боку розвитку людства) самостійне оволодіння знаннями як для задоволення пізнавальної потреби, так і задля домінування над іншими з боку самооцінки.

В свою чергу соціальні мотиви також розпадаються на декілька підгруп:

1) широкі соціальні мотиви, що складаються в прагненні одержувати знання, щоб бути корисним Батьківщині, суспільству, бажанні виконати свій обов’язок, у розумінні необхідності вчитися й у почутті відповідальності. Тут велике значення мотивів усвідомлення соціальної необхідності, повинності. До широких соціальних мотивів може бути віднесене також бажання гарно підготуватися до обраної професії;

2) вузькі соціальні, так звані позиційні мотиви, що складаються в прагненні

зайняти певну позицію, місце у відносинах з навколишніми, одержати їхнє схвалення, заслужити в них авторитет. Ці мотиви пов'язані із широкою потребою людини в спілкуванні, у прагненні одержати задоволення від процесу спілкування, від налагодження відносин з іншими людьми, від емоційних взаємодій з ними.

Іноді позиційний мотив проявляється в прагненні учня посісти перше місце, бути одним із кращих, у такому випадку іноді говорять про «мотивацію престижу».

3) соціальні мотиви, названі мотивами соціального співробітництва, що складаються у тім, що учень не тільки хоче спілкуватися та взаємодіяти з іншими людьми, але й прагне усвідомлювати, аналізувати способи, форми свого співробітництва й взаємин із учителем і товаришами по класі, постійно вдосконалювати ці форми. Цей мотив є важливою основою самовиховання, самовдосконалення особистості.

Але й соціальні мотиви можуть мати негативну основу, особливо коли вони спрямовані не на здобутки загальних навчальних досягнень класного колективу, а на особистісне домінування над іншими, бажання привласнити собі вищий соціальний статус.

Таким чином, при аналізі мотивів навчальної діяльності конкретного учня важливо враховувати багато факторів, як ситуативних, пов’язаних зі змістом конкретної навчальної ситуації, так і особистісних, які мають відношення як до динамічних властивостей нервової системи, до емоційно-вольової сфери особистості школяра, так і до його вікових особливостей.


Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

  Підлітковий вік - складний період життя. Це час підвищеної тривожності, дратівливості, зниженого настрою. Підлітку складно контролювати свої емоції, навіть якщо навколо нього сприятлива обстановка і люблячі близькі, тому що він проходить складний період розставання з дитячими мріями та фантазіями і стикається з реальністю дорослого життя, де йому належить зайняти своє місце в світі повному боротьби і конкуренції. Підліток - це вже не дитина, але і ще не дорослий. Йому пред'являється більше вимог, накладаються обов'язки, з ним уже ніхто не «сюсюкається». «Ти вже дорослий / доросла» - часто вимовляють батьки. Їм часто складно знайти спільну мову з підлітком. Це вже не той маленький, кумедний і ласкавий шматочок щастя. Підліток - складна, нестійка система функціонування. Важко всім: підлітку, батькам, братам і сестрам, бабусям, дідусям і вчителям. І шлях дорослішання підлітка належить пройти всім разом. Від того, яка атмосфера буде в родині, чи зможуть батьки збудувати довірчі ...

Урок курсу «Мистецтво» 10-А клас 22.05. ТЕМА: Індійський культурний регіон

Загальна характеристика регіону. Релігія. Громадсько-політичне життя.   Театр Одним із шести регіонів є   Індійський культурний регіон , що включає в себе країни Південно-Східної Азії: ·          Індію, ·          Бірму, ·          Цейлон, ·          Малайю, ·          Непал, ·          Бангладеш, ·          Шрі-Ланку, ·          Пакистан, ·          а також деякі культурно та лінгвістично споріднені регіони (Тибет, Бутан, Індонезія, Камбоджа, країни Центральної Азії). Деякі з цих країн були віднесені до регіону лише за географічним фактором (півострів Індостан та навколишні землі), але більшіст...
  «Долонька турботи про себе» — проста, але дуже сильна вправа. Усі ми втомлюємось. Виснажуємось. Забуваємо, що теж маємо право на паузу, тишу, тепло. Але хто, як не ми самі, подбає про себе? Візьміть аркуш. Обведіть свою долоню. Кожен палець — це день тижня: понеділок, вівторок, середа… На кожному напишіть один невеликий крок турботи про себе: Зателефонувати людині, яка вас підтримує Прогулятись без телефону Заснути раніше Зробити собі смачний сніданок Сказати «ні» тому, що виснажує У центрі долоні — вихідні. Запишіть два кроки, які принесуть вам радість і відпочинок. Не “за досягнення”, а просто тому, що ви — є. Прикріпіть цю долоньку на видному місці. Нехай вона щодня нагадує: ви не механізм — ви людина. І турбота про себе — це не розкіш, а природна потреба. А коли завершите — запитайте себе: – Що для мене справжня турбота? – Чому я іноді ставлю себе на останнє місце? – Що я можу змінити вже зараз? Зупиніться. Подивіться на свою долоню. Вона — про вас. Якщо відгукується...