К основному контенту

 🦸‍♀️🦸‍♂️*Коли втомився бути сильним…*

    Уявіть, якби всі навколо почали панікувати, всі та відразу. Важко уявити, тому що хтось завжди має бути сильним, спокійним, тверезим. Можливо, цей хтось - ви.

    Багато з нас в дитинстві навчилися контейнерувати здатність витримувати різні види психічних проявів емоції батьків: злість, сум, сльози і т.д. Емоційно не включатися та зберігати спокій, засунути свої почуття якомога далі та дбати про дорослих, коли вони насправді мали б дбати про нас.

    Ми виросли, але коли опиняємось в подібній ситуації з іншими людьми, наша психіка діє за вивченим сценарієм. “Моїм почуттям нема місця, коли іншим так погано” - ось що несвідомо знає кожна сильна та спокійна людина зараз.  Ви можете помічати, як сльози накочуються, ком в горлі, але не виходять на зовні. 

    Зараз ви виконуєте роль контейнерів для інших: заспокоюєте паніку, утішаєте, підтримуєте, контролюєте процеси. І якби ви добре не тримались, у вас теж є свої межі.

    Як ви можете потурбуватися про себе?

1️⃣Знайдіть когось ще сильнішого. Наприклад, друга, який до цього готовий. Або зверніться за психологічною підтримкою до професіоналів.

2️⃣Домовтесь з партнером про легальну слабкість.  У цей момент одна людина ділиться своїми почуттями, переживаннями, дозволяє всім почуття вийти назовні. Інший - слухає, без суджень приймає та підтримує першого. Потім можна помінятися ролями.

👫Спочатку така практика може виявитися складною та незрозумілою, але з часом почуття будуть виходити назовні.

    Коли вариш суп, додаєш інгредієнти, він повільно закипає, кришка починає торохкотіти. Думаєш “ще трішки й зменшу вогонь”, відвертаєшся на секунду, а все вже розтікається по плиті. Ось така метафора, що рано чи пізно, все, що утримується всередині, все одно вибухне. 

    Найспокійніша людина - найсильніша. Але не по своїй волі. Так склалось. Вивільняти свої почуття дуже складно, але хоча б пам'ятайте - вони там є. Спробуйте, по можливості, розділити їх з іншими та прожити.

    Бережіть себе! Слава Україні!

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

  Підлітковий вік - складний період життя. Це час підвищеної тривожності, дратівливості, зниженого настрою. Підлітку складно контролювати свої емоції, навіть якщо навколо нього сприятлива обстановка і люблячі близькі, тому що він проходить складний період розставання з дитячими мріями та фантазіями і стикається з реальністю дорослого життя, де йому належить зайняти своє місце в світі повному боротьби і конкуренції. Підліток - це вже не дитина, але і ще не дорослий. Йому пред'являється більше вимог, накладаються обов'язки, з ним уже ніхто не «сюсюкається». «Ти вже дорослий / доросла» - часто вимовляють батьки. Їм часто складно знайти спільну мову з підлітком. Це вже не той маленький, кумедний і ласкавий шматочок щастя. Підліток - складна, нестійка система функціонування. Важко всім: підлітку, батькам, братам і сестрам, бабусям, дідусям і вчителям. І шлях дорослішання підлітка належить пройти всім разом. Від того, яка атмосфера буде в родині, чи зможуть батьки збудувати довірчі ...

Урок курсу «Мистецтво» 10-А клас 22.05. ТЕМА: Індійський культурний регіон

Загальна характеристика регіону. Релігія. Громадсько-політичне життя.   Театр Одним із шести регіонів є   Індійський культурний регіон , що включає в себе країни Південно-Східної Азії: ·          Індію, ·          Бірму, ·          Цейлон, ·          Малайю, ·          Непал, ·          Бангладеш, ·          Шрі-Ланку, ·          Пакистан, ·          а також деякі культурно та лінгвістично споріднені регіони (Тибет, Бутан, Індонезія, Камбоджа, країни Центральної Азії). Деякі з цих країн були віднесені до регіону лише за географічним фактором (півострів Індостан та навколишні землі), але більшіст...
  «Долонька турботи про себе» — проста, але дуже сильна вправа. Усі ми втомлюємось. Виснажуємось. Забуваємо, що теж маємо право на паузу, тишу, тепло. Але хто, як не ми самі, подбає про себе? Візьміть аркуш. Обведіть свою долоню. Кожен палець — це день тижня: понеділок, вівторок, середа… На кожному напишіть один невеликий крок турботи про себе: Зателефонувати людині, яка вас підтримує Прогулятись без телефону Заснути раніше Зробити собі смачний сніданок Сказати «ні» тому, що виснажує У центрі долоні — вихідні. Запишіть два кроки, які принесуть вам радість і відпочинок. Не “за досягнення”, а просто тому, що ви — є. Прикріпіть цю долоньку на видному місці. Нехай вона щодня нагадує: ви не механізм — ви людина. І турбота про себе — це не розкіш, а природна потреба. А коли завершите — запитайте себе: – Що для мене справжня турбота? – Чому я іноді ставлю себе на останнє місце? – Що я можу змінити вже зараз? Зупиніться. Подивіться на свою долоню. Вона — про вас. Якщо відгукується...