Урок курсу «Мистецтво» 10-А клас 15.05. ТЕМА: Мистецтво індійського культурного регіону Індійська кіноіндустрія

 

Одним з найважливіших факторів, який допомагає дітям упоратися зі стресом війни, є їх домашнє середовище.

Що можуть відчувати діти, які пережили досвід війни: знервованість, страх, зміни настрою, проблеми зі сном, відчуття гніву, нав'язливі спогади, примхливість, надмірну         чутливість, проблеми з          концентрацією уваги,

зниження рівня пам'яті, тремтіння від   гучних звуків, страх смерті    інших членів сім'ї.

   Усі ці реакції є  НОРМАЛЬНИМИ.

Що можуть зробити    батьки, щоб допомогти своїм дітям

1. Говорити і слухати

Розмови   допомагають зменшити напругу,    дистанціюватися від болісних спогадів,         подивитися на свій страх на відстані,       не тримати свій біль у собі, відчути          себе нормальним, а не божевільним.

Що робити, коли         дитина мовчить?

- поважати тишу;

- бути терплячим;

- знаходити        відповідний час;

- не наполягати на більшому, аніж дитина готова    розповісти;

- знайти інші      способи спілкування, крім розмови,         наприклад, гра.

2. Щоденні справи      та гра

Щоб розвивати дитяче почуття безпеки, спокою та          стабільності, важливо якомога швидше    відновити звичний розпорядок дня.

Повернення       дітей до школи;

-         відвідування      гуртків;

-         прогулянки (за можливості, в межах безпеки);

-         спілкування з однолітками;

-         турбота про домашніх улюбленців;

-         виконання домашніх справ;

-         участь у    громадських роботах (для старших дітей);

-         гра як частина    нормального розвитку.

Для деяких        дітей гра може стати засобом вираження складних спогадів. Важливо, щоб дорослі     говорили своїм дітям, що це нормально   — гратися та почувати себе добре.

3. Дотик та фізичний комфорт

Варто частіше обіймати дитину, приголублювати,   бути поруч, спільно створювати затишок та комфорт у будинку.

4. Гігієна сну

Сон має важливе значення для відновлення психічної стабільності організму.

Важливо:

- Лягати спати в один і той же час;

- створювати перед сном період спокою та тиші;

- утримуватися перед сном від напоїв;

- почитати  дитині казку;

- увімкнути        заспокійливу музику.

     5. Планування        діяльності

     Обговорюйте з       дітьми плани на завтра. Зазирніть у         майбутнє. Починайте з простого та        максимально реального. Поступово  переходьте до мрій.

     6. Подолання          батьками власних проблем

      Для того, щоб ефективно спілкуватися зі своїми дітьми та мати можливість їм допомогти,        дорослі мають подбати про власну емоційну стабільність:

- знайти соціальну      підтримку для себе (допомога психолога, друзів тощо);

- включитися у трудову діяльність;

- займати активну позицію, допомагати іншим;

- “вимикати” думки про війну, робити для них “вихідні”;

- робити для себе приємні речі;

- думати про майбутнє.

       Можливо, ці         поради хтось сприйме за примітивні або недосяжні. А хтось подумає, що збоку завжди видніше, а спробуй сама...

    Найважче       почати. А почати потрібно.

    У публікації використано матеріали посібника “Діти та війна: навчання технік зцілення” Інституту психічного здоров'я Українського католицького університету