Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

 

Для тих, хто не в Україні.

Багато українців за межами України зараз відчувають величезну провину. За те, що в безпеці й добробуті. За те, що не воюють. За те, що не знають, чим допомогти.

Це відчувають ті, хто емігрував давно, і ті, хто виїхав у Європу кілька днів тому.

У психології цей стан називається «травма того, хто вижив». Почуття провини деструктивне. Воно змушує знецінювати власні переживання, паралізує волю, заважає діяти.

❗️❔ Як трансформувати почуття провини у ресурсність та ефективність?

⚪️ Визнайте і проявіть свої почуття. Не знецінюйте власні переживання. Не порівнюйте власний біль із болем тих, хто знаходиться зараз під обстрілами — це дійсно непорівнювані речі. Але це не значить, що вам не болить. Якщо вам хочеться плакати — плачте. Відчуваєте ненависть — випустить її в екологічний спосіб. Постукайте п’ятами об підлогу, побийте подушку, зробіть пробіжку.

⚪️ Бути в безпеці та в комфорті — нормально. Це не зрада. Коли ви в безпеці, у вас з’являється ресурс на те, щоб бути корисними й допомагати іншим.

⚪️ У кожного — своя місія. Наприклад, місія мами — врятувати генофонд нації. Війна відбувається не лише на полі бою. Незалежно від того, де ми знаходимося, у кожного з нас є можливість наближати перемогу в той чи інший спосіб.

⚪️ Майте почуття міри. Одна справа — бути в безпеці, інша — постити у соцмережах фото ресторанів, курортів та іншого «свята життя». Це може поранити почуття тих, хто зараз ховається у бомбосховищах чи втратив близьких.

⚪️ Будьте гідним амбасадором України. Від початку війни з України поїхали, за приблизними підрахунками, близько 2,7 млн людей. Кожен з них представляє нашу країну. Україна зараз — всесвітній тренд, взірець гідності й мужності. І від кожного біженця, кожного емігранта зараз залежить, яка думка про Україну формується у пересічних європейців. Робіть все, що в ваших силах, аби формувати позитивний імідж країни.

⚪️ Не зловживайте допомогою. Біженцям зараз допомагає весь світ. Прості європейці жертвують власним комфортом, часом, фінансами, аби надати нам з ьвами гідний прийом. Важливо, аби ми не зловживали їхньою гостинністю. Беріть стільки одягу (їжі тощо), скільки вам необхідно зараз. Не бійтеся, що «потім» не буде. Закони життя непорушні. Якщо ми проявляємо вдячність і людяність — світ завжди повертатиметься до нас світлою стороною.

⚪️ Накопичуйте ресурс. Коли війна закінчиться, на кожного, хто повернеться додому, чекатиме багато роботи з розбудови нової України. Зараз саме час вчитися тих стандартів і цінностей, на яких ми хочемо відбудовувати нашу країну.

⚪️ Дійте. Активна допомога — найкращі ліки від почуття провини. Якщо ви нещодавно прибули до іншої країни, за можливості долучайтеся до будь-яких робочих груп та ініціатив з допомоги Україні. Якщо ви живете за кордоном давно і вже встигли інтегруватися, ви можете розпочати й власні ініціативи. Це може бути збір коштів на допомогу ЗСУ та біженцям серед колег і сусідів, поширення правдивої інформації про війну, організація мітингів на підтримку України.

⚪️ Підтримуйте український бізнес. У Європі та США діє багато «слов’янських» магазинів з товарами зі Східної Європи та колишнього СРСР. Обирайте товари саме українських виробників.

Психологиня з 20-річним досвідом Леся Ковальчук