МАН
Операції
мислення. Розвиток здатності до аналізу, синтезу,
абстрагування, суджень, висновків,
гіпотез.
Мета: ознайомити з
класифікацією операцій мислення, розвивати навички логічного і образного
мислення.
Поняття для засвоєння: мислення, операції мислення: аналіз, синтез,
порівняння, абстрагування, узагальнення, концентрація.
Обладнання: зошити, папір, маркери, крейда, дошка, листи ватману. Мультимедійна презентація.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ.
Актуалізація опорних знань учнів.
-
Дайте загальну характеристику мислення.
-
Як пов’язані між собою мислення і мовлення?
-
Охарактеризуйте індивідуальні відмінності в мисленнєвій
діяльності.
- Яке значення має мовлення в житті людини? (зачитується реферат).
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
ІV. Вивчення нового
матеріалу.
Мисленнєва діяльність людей здійснюється за допомогою мисленнєвих операцій: порівняння, аналізу та синтезу, абстракції, узагальнення і конкретизації.
1.1
Практична робота.
Порівняйте подані
поняття, вказавши як мінімум по дві у лівому стовпчику
спільні властивості, а у
правому – відмінні.
|
Спільні |
Відмінні |
|
Книга й зошит |
|
|
Зроблені з паперу;
схожа форма; технологія виготовлення. |
Застосовуються для
читання і писання; шрифт друкований, літери і цифри – прописні. |
|
Стіл та стілець |
|
|
Меблі; точки опору;
матеріал. Обидва слова чоловічого роду, іменники. |
Призначення; розмір.
Слово складається з 5-ти, з 7-ми літер. |
|
Лінощі та працьовитість |
|
|
… |
… |
|
ВІЛ і СНІД |
|
|
… |
… |
|
Сонце і Місяць |
|
|
… |
… |
- Отже, що ми робили під час виконання завдання? Так, порівнювали.
1.2Інформаційнеповідомлення.
Порівняння – це
співставлення предметів та явищ з метою знайти спільність та відмінність між
ними (учні записують визначення у зошити).
К.Д.Ушинський вважав операцію порівняння основою розуміння. Він вважав, що ми
пізнаємо будь-який предмет, тільки порівнюючи його з чимось і відрізняючи від
чогось.
Успішне порівняння
предметів та явищ можливе тоді, коли воно ціле- спрямоване, тобто відбувається
з певної точки зору, заради відповіді на якесь запитання. Воно може бути
направлено або на встановлення схожості предметів, або на встановлення
відмінностей, або на те та інше одночасно.
Практична робота.
Перед вами фрази із переплутаним порядком слів. Як швидко ви зможете
прочитати усі речення?
1) важить, трьох,
«Електроніка», не, телевізор, більше, кілограмів;
2) мабуть, не, формою,
людини, захоплювалась, б, сніжинок, яка, не, чудовою, знайдеться;
3) забруднення, рослин, і,
річок, і, морів, робить, риб, непридатними, для, їх, життя.
- Що допомогло вам
правильно виконати завдання?
- Ми спочатку загалом
ознайомилися із словами, потім проаналізували кожне з них окремо, після чого
склали речення, тобто здійснили синтез.
Інформаційне
повідомлення.
Аналіз – це розділення предмета чи явища
подумки на частини, виділення у ньому окремих частин, ознак та властивостей. Синтез – об’єднання окремих елементів,
частин та ознак в єдине ціле подумки (учні
записують визначення у зошити). Аналіз та синтез неподільно пов’язані,
знаходяться у єдності один з одним в процесі пізнання.
Аналіз та синтез - найважливіші операції мислення, в єдності
вони дають повне і усестороннє знання дійсності. Аналіз дає знання окремих
елементів, а синтез, спираючись на результати аналізу, об’єднуючи ці елементи,
забезпечує знання об’єкта в цілому. Виникли вони із практичних дій – із
реального розкладання предметів на частини та їх об’єднання.
3.1. Інформаційне повідомлення.
В процесі пізнання виникає необхідність не тільки
проаналізувати будь-який предмет чи явище, але і виділити для більш
поглибленого вивчення будь-яку одну ознаку, одну якість, одну частину,
відволікаючись (абстрагуючись) тимчасово від усіх інших, не беручи їх до уваги.
Як правило, виділяють не просто якісь ознаки та якості, а важливі, суттєві
ознаки.
Абстракція – це
виділення суттєвих якостей та ознак предметів чи явищ подумки при одночасному
відволіканні від несуттєвих ознак та якостей (учні записують визначення у зошити).
3.2 Практична
робота.
Проаналізуйте та спробуйте виділити спільну ознаку для наступних
об’єктів: повітря, скло, вода (всі вони
прозорі); небесні тіла, машини, люди, тварини (всі вони рухаються).
Отже, виділена в процесі абстрагування ознака предмета
(прозорість, рух) мислиться незалежно від інших ознак і стає самостійним
об’єктом мислення.
1.1 Абстракція лежить в основі узагальнення – об’єднання
предметів та явищ подумки у групи за тими загальними та суттєвими ознаками, які
виділяються в процесі абстрагування.
В учбовій діяльності школярів узагальнення зазвичай
проявляється у висновках, визначеннях,
правилах, класифікації.
Конкретизація – це
перехід подумки від загального до одиничного, яке відповідає цьому загальному (учні записують визначення у зошити).
В учбовій діяльності конкретизувати – означає навести приклад, ілюстрацію, конкретний
факт, правило, закон. Конкретизація має велике значення: вона пов’язує наші
теоретичні знання із життям, з практикою та допомагає правильно зрозуміти
дійсність.
4.2 Практична
робота.
Допишіть слово чи словосполученням, що поєднувало б подані в рядку слова одним загальним поняттям.
Наприклад:
- гелій, калій, залізо,
кисень – хімічні елементи
- сталь, бронза, латунь –
метали
1) суп, каша, гуляш, кисіль
–
2) троянда, конвалія, бузок,
волошка –
3) поезія, музика, живопис,
кіно –
4) Британія, Франція,
Румунія, Болгарія –
5) штани, піжама, сорочка,
светр –
6) курка, гусак, качка,
індичка –
7) Дніпро, Волга, Дон, Десна
–
8) фізика, хімія, математика, біологія –
Наступне завдання буде протилежним до попереднього. Вам
необхідно
розшифрувати узагальнене
поняття його конкретними складовими, тобто продовжити рядок 4-5-ма
словами-прикладами.
Наприклад:
- родичі: бабуся, дідусь,
мати, батько, брат, сестра…
- явища природи: схід,
захід, землетрус, затемнення…
1) дикі тварини:
2) свійські тварини:
3) дерева:
4) гори :
5) міста:
6) континенти:
7) тканини:
8) види транспорту:
V. Підсумок уроку.
- Про що ішла мова на
сьогоднішньому уроці?
- Які навички мислення ми
розвивали на уроці?
Комментарии
Отправить комментарий