Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

 МАН Заняття для учениці 11-А класу. Ознайомлення з результатом тестів та вироблення рекомендацій 

Рекомендації батькам, психологам, педагогам щодо розвитку вольової сфери:

1. Уважно стежте за тим, як дитина проявляє самостійність, помічайте і всіляко підтримуйте будь-які її ознаки.

2. Якщо дитина заявляє "Я сам" і явно претендує на те, щоб робити щось самостійно, без втручання з боку оточуючих людей, то в його справи не варто активно втручатися, за винятком, звичайно, випадків, коли дитина може мимо волі нашкодити собі або зіпсувати якусь цінну річ. Але і в цих випадках втручання дорослого у справи дитини має бути ненав'язливим і, по можливості, непомітним для самої дитини.

3. Самостійність дитини особливо слід вітати тоді, коли дитина намагається що-небудь зробити якнайкраще, проявляючи при цьому ініціативу і наполегливість, бажання і готовність долати перешкоди. Заохочення має мати місце навіть у тому випадку, якщо дитина намагалася що-небудь зробити сама, але у неї не вийшло.

4. Головне значення педагогічної роботи полягає в тому, щоб у свідомості самого підлітка одержувані ним заохочення асоціювалися саме зі старанням, а не тільки і не стільки з високою оцінкою дорослими його здібностей.

5. У практиці педагогічного спілкування з дитиною заохочення повинні домінувати над покараннями, що, у свою чергу, відіграє важливу роль у розвитку його вольових якостей. Така практика спілкування створює сприятливі умови для зміцнення мотиву до досягнення успіхів, пов'язаного з волею.

6. Передусім треба мати на увазі те, що вольові якості особистості школяра найкраще формуються в провідних видах діяльності. Це - гра, навчання, спілкування, професійне визначення і праця.

7.  В кожному віці найважливіше створювати сприятливі умови для вдосконалення вольових рис характеру в різних ситуаціях, що вимагають прояву наполегливості та волі з боку дитини для досягнення поставлених цілей.

8. Позитивну роль у розвитку волі в підлітковому віці виконують, наприклад, завдання на змагання дитини з іншими дітьми і з дорослими людьми.

9. Слід мати на увазі й те, що по-справжньому розвинена воля заснована на розумі і свідомості людини, тобто базується не на сліпій, неусвідомлюваній силі типу впертості, що інтелектуально не контролюється, а на свідомих, розумно прийнятих рішеннях. Навіть у розумної людини її рішення зусиллям волі втілюються в життя.

10. Гуманне ставлення до підлітка, врахування його думок, варіюйте методи пояснення таким чином, щоб кожен неповнолітній міг досягти успіху.

11. Остання обставина: особливо важливо приймати в розрахунок поширену в цьому віці не цілком розумну практику виховання волі, яка найчастіше базується тільки на силі і фізичній витривалості. Це явище є дуже далеким від справжнього розвитку волі людини і від сучасної культури, тому його наслідками можуть бути підвищена агресивність, культ грубої сили, безжалісність підлітка.

Вимоги щодо самовиховання волі: 

1.     Розпочинати слід з набуття звички долати порівняно незначні труднощі.

2.     Дуже небезпечними є будь-які самовиправдання. Це обман,  в першу чергу,  себе.

3.     Труднощі та перешкоди слід переборювати.

4.     Прийняте рішення повинно бути виконаним до кінця.

5.     Окрему мету слід ділити на етапи, намічати найближчі цілі, досягнення яких створює умови для наближення кінцевої мети.

6.     Максимально суворе дотримання режиму дня, розпорядку всього життя.