К основному контенту

 Година психолога для учнів 4-5 класів по мотивації та адаптації 

Мета: активізувати знання  дітей прошколу і шкільне життя; фор­мувати позитивну навчальну мотивацію, коригувати негативне ставлення до школи; розвивати емоційну сферу дитини, знижувати рівень тривожності, страхів, пов'язаних зі школою.

Обладнання: малюнки, таблиці, альбомні аркуші, кольорові олівці. 

Хід заходу

Дискусія

Дітям пропонують відгадати загадку.

Великий будинок у місті стоїть

Та завжди, як вулик бджолиний, шумить.

Як чаша, він повний знаннями,

Ласкавий будинок цей з нами. (Школа)

— Навіщо діти перестають ходити до дитячого садку і починають ходити до школи?

Важливо, щоб висловилися всі охочі відповісти на це запитання. Психолог підбиває підсумки дискусії, узагальнюючи висловлювання дітей.

 

Гра «Малюнки з виставки»

Психолог пропонує учням розглянути малюнки, на яких зображені школярі і дош­кільнята.

-          Як називають дітей, що навчаються в школі?

(Першокласники, школярі, учні)

-          Як учні проводять час у школі?

(Слухають учителя, граються на перерві, навчаються на уроках.)

-          З якими уроками ви вже ознайомилися?

(Письмо, читання, матема­тика, навколишній світ)

-         Які уроки вам зустрічалися в дитячому саду?

-         Що ще загального між дитячим садом і школою?

(Діти їдять, рано при­ходять до школи і до садочка.)

-         Чим відрізняється час у школі від часу в дитячому садку?

(Діти у са­дочку багато гуляють, граються, сплять.)

-         Як називають дітей, що відвідують дитячий садок? Чому їх так називають?

-         Чим відрізняється школяр від дошкільника?

-         Визначте, хто намальований на картинках? Доведіть.

Гра «Всезнайки Незнайки»

Психолог. Діти, пропоную об'єднатися у дві команди. Назвою однієї команди буде «Всезнайки» (це такі люди, які все знають), а іншої — «Незнайки» (такі люди, які нічого не знають). Я ставитиму запитання, команда «Всезнайки» має відповідати на всі запитання тільки правильно, а команда «Незнайки» має шуткувати і відповідати на всі запитання неправильно. За кожну правильну відповідь всезнайкам ставимо « + », а незнайкам за кожну не­правильну — теж ставимо « + ».

(Кожна дитина має спробувати себе в обох ро­лях.)

Запитання

— Чи потрібно ходити до школи?

— Навіщо потрібно ходити до школи?

   Чим зазвичай займаються в школі?

— Що потрібно мати учневі, щоб бутті готовим до школи?

— Що таке уроки? Чим на них займаються учні?

— Як потрібно поводитися на уроках у школі?

— Що таке домашні завдання?

— Навіщо потрібно виконувати домашні завдання?

— Чим ви займаєтеся вдома, коли приходите зі школи?

— Що нового з'явилося у твоєму житті, коли ти пішов до школи?

Робота в групах

Дитячий садок

Школа

— З'єднайте лініями предмети, намальовані нижче, з табличками «Школа» чи «Дитячий садок».

На малюнках зображені навчальне приладдя та іграшки.

Психолог. Які написи ви бачите на табличках?

— Назвіть предмети, намальовані під табличками.

— Як ви вважаєте, на які групи ми розділимо ці предмети?

— З'єднайте лініями намальовані предмети з табличками.

— Чому деякі малюнки ви віднесли і до групи «Дитячий садок», і до групи «Школа»?

Гра «Шкільне життя»

Психолог. Уявіть, що я прилетіла до вас з іншої планети, щоб разом з вами йти до школи. Ваше завдання — якомога швидше підготувати мене до навчання у школі. Я запитуватиму вас про шкільне життя, а ви маєте мене на­вчити, відповідаючи правильно на запитання.

Запитання

— Щоб піти до школи, мені має виповнитися:

а) 1-2 роки;

б) 6- 7 років;

— Щоб добре вчитися, я повинна:

а) дуже хотіти навчатись у школі;

б) зовсім не хотіти навчатись у школі.

— Для того щоб піти до школи, достатньо:

а) мати кольорові олівці, гарний портфель і ручку;

б) вміти трошки читати, писати, рахувати, малювати.

— Щоб бути відмінником, треба:

а) мати гарні олівці, зошити і ручку;

б) бути старанною ученицею (учнем).

— Домашні завдання потрібно виконувати:

а) швидко, як вийде;

б)  не поспішаючи,  гарно,  охайно,  перевіряючи та виправляючи

по­милки.

— На перервах потрібно:

а)  відпочивати (можна повторити домашнє завдання з певного

пред­мета);

б) відповідати біля дошки.

— Якщо я отримаю двійку, потрібно:

а) плакати, кричати на вчительку;

б) сміятися, кажучи, що мені байдуже;

в) попросити пояснити, вивчити цю тему, щоб отримати кращу

оцінку.

— Під час відповіді біля дошки я повинна:

а) хвилюватися, боятися;

б) не хвилюватися, уважно послухати запитання і відповісти на

нього.

— У школі потрібно вчитися:

а) тому що всі вчаться;

б) щоб бути розумною, досвідченою людиною.

— Я хочу вчитися у школі:

а) бо в школі гарні квіти, парти;

б) бо в школі я дізнаюся багато нового, що допоможе мені стати

дорослою самостійною людиною.

Гра «Пантоміма»

Психолог. Діти, спробуйте за допомогою різноманітних поз, рухів тіла показати, як виглядають: добрий учитель, злий учитель; учень, який вчиться лише на «12» — відмінник, учень, який погано вчиться; зошит неохайного учня; учень, який не хоче йти до школи; учень, який старанно робить уроки; уважний учень; неуважний учень; учень, який боїться відповідати; учень, який із задоволенням іде до школи.

Після гри потрібно обговорити з дітьми, кого їм було приємніше показувати, кого — кумедніше, яким краще бути учнем — тим, з кого сміються, чи тим, кого поважають і ставлять на зразок іншим.

— За допомогою оплесків визначте ту дитину, яка краще за всіх виконала завдання. (Можна нагородити орденом -  «Найкращий мім.)

Робота за методикою М. Панфілової «Лісова школа»

— Сьогодні ми ознайомимося з учнями Лісової школи.

— Як ви вважаєте, чому школу назвали «Лісовою»? Які звірі вчаться в цій школі?

— Я розповідатиму вам історію, а ви її малюватимете.

Смішні страхи

Настало перше вересня. Кожному учневі зрозуміло — цього дня дружно йдемо до школи! А для першокласників — це особливий день: день знайомства зі школою, з учителем, з класом. Сонечко посміхалося нашим першокласникам, ще теплий вітерець підганяв їх у дорозі. Акуратні, красиві, зі справжніми портфелями і з яскравими букетами квітів наближалися вони до Лісової школи.

Біля школи учнів зустрічав учитель-їжак. Він уважно розглядав кожного учня і добродушно посміхався. Букет йому дуже сподобався, їжак оцінив старання дітей. «Спасибі!» — вимовив учитель, і його очі засвітилися веселими вогниками.

Сорока шумно вітала учнів дзвінком, який луною рознісся по всьому лісу.

  Прошу всіх пройти до класу і вибрати парту, де вам буде зручно вчитися! — урочисто вимовив їжак.

Першокласники обережно пройшли за вчителем, але, побачивши світлий клас, огляділися і сміливо знайшли собі відповідне місце.

— На першому уроці сьогодні ми знайомимося, — спокійно вимовив їжак.

— Ви розповісте, як вас звуть, чим любите займатися.

Кожен з учнів розповідав про свої улюблені ігри, мультики, книги і навіть про улюблені солодощі. Тільки Зайченя нічого не розповідало. Воно сховалося за парту так, що виглядали одні тремтячі вушка, їжак не відразу звернувся до нього, почекав, поки всі учні висловляться.

— А як тебе звуть? І чим ти любиш займатися? — прозвучало над заячим вушком.

— Я? Не-не-не знаю! — тремтячим голосом прошепотіло Зайченя.

— Хто тебе так злякав? — затурбувався вчитель.

  Бра-братик,  - відповіло Зайченя,  - він сказав, що в школі мене провчать як слідує, та ще каратимуть лозинами.

Усі першокласники розсміялися.

— А що ще розповідав твій братик про школу? — продовжував запитувати їжак.

— Він говорив, — вже сміливіше вимовив Зайчик, — що у Вас дуже гострі голки і що неслухняних учнів Ви боляче ними колете.

Їжак, усі учні і навіть саме Зайченя дружно сміялися.

  Так, твій братик — фантазер! — з посмішкою сказав учитель-Їжак. — Напевно, йому не хотілося відпускати тебе до школи, тому що ні з ким буде гратися. Ось він і придумав ці страшилки.

¾                   Напевно, — вже спокійно відповідало Зайченя, — ще він образився на мене за те, що я навчився краще за нього стрибати і бігати.

— А ти любиш бігати і стрибати? — уточнив учитель.

— Дуже! — радісно відповіло Зайченя.

— Дуже добре! Значить, ти будеш на фізкультурі кращим учнем! А на перерві допоможеш організовувати рухливі ігри для відпочинку.

Після цих слів учителя пролунав дзвінок з уроку, і їжак запросив учнів до коридору відпочити. Першокласники з посмішкою виходили з класу, а Зайченя впевнено крокувало попереду всіх.

Обговорення казки, організація виставки малюнків «Лісова школа» 

Підсумок заняття

Психолог підбиває підсумки за темою «Хто такий школяр», спираючись на дитячі малюнки з виставки.

 

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

  Підлітковий вік - складний період життя. Це час підвищеної тривожності, дратівливості, зниженого настрою. Підлітку складно контролювати свої емоції, навіть якщо навколо нього сприятлива обстановка і люблячі близькі, тому що він проходить складний період розставання з дитячими мріями та фантазіями і стикається з реальністю дорослого життя, де йому належить зайняти своє місце в світі повному боротьби і конкуренції. Підліток - це вже не дитина, але і ще не дорослий. Йому пред'являється більше вимог, накладаються обов'язки, з ним уже ніхто не «сюсюкається». «Ти вже дорослий / доросла» - часто вимовляють батьки. Їм часто складно знайти спільну мову з підлітком. Це вже не той маленький, кумедний і ласкавий шматочок щастя. Підліток - складна, нестійка система функціонування. Важко всім: підлітку, батькам, братам і сестрам, бабусям, дідусям і вчителям. І шлях дорослішання підлітка належить пройти всім разом. Від того, яка атмосфера буде в родині, чи зможуть батьки збудувати довірчі ...

Урок курсу «Мистецтво» 10-А клас 22.05. ТЕМА: Індійський культурний регіон

Загальна характеристика регіону. Релігія. Громадсько-політичне життя.   Театр Одним із шести регіонів є   Індійський культурний регіон , що включає в себе країни Південно-Східної Азії: ·          Індію, ·          Бірму, ·          Цейлон, ·          Малайю, ·          Непал, ·          Бангладеш, ·          Шрі-Ланку, ·          Пакистан, ·          а також деякі культурно та лінгвістично споріднені регіони (Тибет, Бутан, Індонезія, Камбоджа, країни Центральної Азії). Деякі з цих країн були віднесені до регіону лише за географічним фактором (півострів Індостан та навколишні землі), але більшіст...
  «Долонька турботи про себе» — проста, але дуже сильна вправа. Усі ми втомлюємось. Виснажуємось. Забуваємо, що теж маємо право на паузу, тишу, тепло. Але хто, як не ми самі, подбає про себе? Візьміть аркуш. Обведіть свою долоню. Кожен палець — це день тижня: понеділок, вівторок, середа… На кожному напишіть один невеликий крок турботи про себе: Зателефонувати людині, яка вас підтримує Прогулятись без телефону Заснути раніше Зробити собі смачний сніданок Сказати «ні» тому, що виснажує У центрі долоні — вихідні. Запишіть два кроки, які принесуть вам радість і відпочинок. Не “за досягнення”, а просто тому, що ви — є. Прикріпіть цю долоньку на видному місці. Нехай вона щодня нагадує: ви не механізм — ви людина. І турбота про себе — це не розкіш, а природна потреба. А коли завершите — запитайте себе: – Що для мене справжня турбота? – Чому я іноді ставлю себе на останнє місце? – Що я можу змінити вже зараз? Зупиніться. Подивіться на свою долоню. Вона — про вас. Якщо відгукується...