Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

 

Тренінг

Формування  навичок резильєнтності, вдосконалення активних форм подолання  стресу та накопичення копінг- ресурсів підлітків

З А Н Я Т Т Я 2

Мета: розвивати почуття власної значимості; формувати вміння знаходити вихід із складних життєвих ситуацій.

Матеріали: папір, ручки,маркери, картки.

Хід заняття

1.Вправа «Незакінчене речення»

Учасникам пропонується закінчити речення: «Для мене національний мультимедійний тест  - це …»

2.Гра «Відгадай емоцію».

Учасникам роздаються заготовлені картки, на яких відмічені емоції, і те, за допомогою яких частин тіла потрібно ці емоції виразити. Наприклад, картка «Сум. Руки.»- означає, що сум потрібно виразити за допомогою рук. Учасникам потрібно відгадати, яку емоцію виражають.

Емоції: «Горе. Обличчя», «Радість. Губи», «Чванливість. Права рука.»

«Гордість. Спина.», «Страх. Ноги.», «Відданість. Очі.», «Здивування. Очі, рот.»

Обговорення:

-  Що дала ця вправа? Які почуття виникали під час виконання?

-  Які емоції виконувати було приємно, а які ні ?

3.Дискусія «Чи потрібно вчитись володіти своїми емоціями?»

 4.Робота в групах. Вправа «Позитивне мислення»

Інструкція: Тобі під силу розірвати ланцюг само підтримки стресу, зменшивши негативні думки на позитивні. Позитивне (оптимістичне) мислення послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення і діяти відповідно до обставин.

Вам потрібно змінити негативні думки на позитивні.

Негативні думки, які поглиблюють стрес:

·«У мене нічого не вийде».

·(Позитивні, які допомагають зберегти самоконтроль:

«Я зроблю все, що в моїх силах, а коли не вийде, я це переживу»)

·Негативні: «Усе пропало». (позитивні: «Це не кінець світу»)

·«Я дурень». («Я помилився», «Я – успішна людина!»)

·«Мені обов’язково треба мати це» (Мені б хотілося мати це, але я не обов’язково матиму те, що хочу).

·«Я повинен бути першим». («Мені б хотілося стати першим»)

·«Вони зобов’язані це зробити». («Сподіваюся, вони це зроблять»)

·«Це безнадійно». (Ще не все втрачено»)

·«Не варто й починати» («Треба хоч спробувати»)

·«Яне зможу». (Я ніколи не нервуюся»)

·«Я безнадійна людина». («Я дивлюся на світ із оптимізмом)

·«Усе втрачено». («Варто спробувати ще раз»)

Отже, формула позитивного мислення звучить приблизно так: «Було б добре, якби ми завжди отримували те, що хочемо. Ми робимо для цього все можливе. Та якщо, попри наші зусилля, бажання не здійснюється, ми почуваємося трохи розчарованими, але не впадаємо у відчай, не панікуємо, не зневажаємо себе чи інших людей».

5. Вправа «Потік вітру»

Мета: розвиток упевненості в собі, одержання позитивного досвіду руху, загальна гармонізація емоційного стану.

Інструкція: повітря сповнене різними запахами, рухами. Відчуйте подих повітря, відчуйте його дух. Передайте в своїх руках те, що ви відчуваєте… ви – легке повітря. Повітря буває різним. Зараз воно тепле, навіть гаряче. Раптом воно перетворилося на холодний колючий вітер, і стало холодно. Знову виглянуло сонечко, й ви – легкий  вітерець… Поступово ви перетворюєтеся на хмарини й плинете на землю… відчуйте легкість, повноту свободи й безмежність простору… Ви розчиняєтеся… перетворюєтеся на потік повітря … сильний вітер… справжній ураган… Раптом ураган стихає, й ви перетворюєтеся в легкий ніжний вітерець… Ласкаве сонце наповнює вас теплом. Зупиніться, закрийте очі. Відчуйте це місце в собі. Запам’ятайте цей стан, він буде давати енергію й силу. візьміть із собою цю енергію. Ви завжди можете до неї звертатися. Коли будете готові, попрощайтеся з образом, стисніть руки в кулаках, сильно потягніться - вперед і вгору - й повільно відкривайте очі.

-Які відчуття чи переживання у вас виникали під час виконання  цієї вправи?

- Наскільки вдалося розслабитись, почувати себе розкуто?

- Якою була взаємодія зі стихією повітря?

- Чи вдалося відчути різні стани повітря?

- Які емоції , тілесні відчуття викликали такі уявлення?

6.Гра « Асоціація».

Ведучий нагадує значення слова «Асоціація»- зв’язок, сприйняття, сприймання. Всі учасники сідають у коло. Ведучий пропонує одному учаснику сісти в центр кола. Кожний учасник по черзі висловлює своє порівняння образу сидячого в колі з живим або неживим предметом.

Наприклад, «Людо, ти мені нагадуєш зайчика, тому що…», «Сергій мені схожий на вулкан…» Якщо учасники не можуть пояснити чи обґрунтувати свою асоціацію, вони просто називають порівняння. Ведучий уважно слідкує, щоб діти не ображали гідність один одного.

Обговорення. Ведучий звертається до того, хто сидів у колі, які асоціації йому сподобались, а з якими він не згоджується.

7. Вправа «Крок – раз!»

Мета: створення позитивної атмосфери, групової згуртованості.

Учасники групи стають у широке коло, приймаючись за руки. Кожен по колу говорить: «Сьогодні я… (навчився, відчув, зрозумів тощо), і вся група робить крок уперед. Після промовляння всіх досягнень коло має стати щільним.