Підлітковий селфхарм або як давно вашу дитину дряпає кішка?

 

"ВПЛИВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА СВІДОМІСТЬ МОЛОДІ"

Мета: активізувати критичне, аналітичне ставлення учасників до впливу телебачення на свідомість, визначити основні прийоми телебачення.

 Хід заняття

Вступне слово психолога

Мета: ознайомити учасників тренінгу з темою та основними проблемами сьогоднішньої зустрічі.

Психолог. Багато людей, як молодих, так і літніх, присвячує перегляду телепрограм значну частину свого часу. Опитування показують, що до 18 років американський підліток проводить біля телевізора в серед­ньому 15 000 годин! І це тільки телевізор! А ще — робота за комп'ютером, в Інтернеті. І те, що це справжнісінька пристрасть, стає очевидним, коли затяті телемани намагають­ся її позбутися.

«Мене непереборно тягне до телевізора. Коли він працює, я не можу його не дивитися. Вимкнути — то понад мої сили... У мене просто руки не підіймаються це зробити. Так і сиджу перед ним годинами». Хто го­ворить це — підліток? Ні, викладач англій­ської мови в коледжі! Але й серед підлітків є телемани. У США проводили експеримент «Тиждень без телевізора». От що розповіли ті, хто погодився брати у ньому участь:

• «Мені так погано... Я просто боже­волію» (12-річна Сьюзан).

• «Боюся, що не зможу позбутися цієї звички. Я так люблю дивитися телевізор!» (13-річна Лінда).

Не дивно, що, тільки-но експеримент закінчився, більшість підлітків стрімголов кинулися до своїх телевізорів. Однак телеманія — зовсім не жарт, оскільки через неї в людей може виникнути занадто багато про­блем. Про них ми й поговоримо сьогодні.

Знайомство

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, згуртовувати групу.

Тренер (соціальний педагог, практичний психолог, шкільний психолог чи вчитель, який має спеціальні навички у роботі з гру­пою) просить учасників тренінгу по черзі назвати своє ім'я, основне заняття та хобі. Тренер починає першим. Потім пропонує повернутися до свого сусіда праворуч та привітатися з ним особисто, називаючи його на ім'я. Далі — повернутися до сво­го сусіда ліворуч і так само привітатися з ним.

Обговорення

— Що ви відчували?

— Чи запам'ятали імена учасників тре­нінгу?

— Скільки імен ви запам'ятали?

Вправа «Вироблення правил роботи»

Мета: прийняття правил роботи групи.

Учасники складають і приймають правила роботи групи на час тренінгу та намагаються їх дотримуватися.

Орієнтовні правила роботи групи:

1. Приходити вчасно — не запізнюватися на заняття.

2. Спілкування за принципом «тут і те­пер» — для багатьох учасників характерне прагнення «втекти» у роздумування, обгово­рення давноминулих подій. У цьому випадку спрацьовує механізм психологічного захисту. Але ж основна мета тренінгу полягає в тому, щоб група перетворилась на своєрідне дзер­кало, в якому кожен міг би побачити себе. Це досягається частково тим, що у групі існує інтенсивний зворотний зв'язок, ґрунтований на довірчому спілкуванні.

3. Конфіденційність — не виносити почу­того і побаченого на тренінгу за межі групи. Дотримання цього принципу допомагає ста­новленню довіри, дозволяє групі тривалий час зберігати дискусійний потенціал.

4. Мобільні на «вібро» — учасники ви­микають мобільні телефони, щоб вони не заважали під час роботи.

5. Говорити від власного імені — відмова від безособових дієслівних форм, які допомагають у повсякденному спілкуванні сховати особистісну позицію або ухилитись від прямого висловлювання в небажаних випадках. Тобто замість словосполучень на кшталт «Деякі говорять, що...», «Зазви­чай кажуть» у групі необхідно вживати сло­восполучення з особовими дієсловами та особовими займенниками: «Я думаю...», «Я вважаю».

6. Оцінювати факти, а не людину — гово­рити про події, які відбулися у твоєму житті чи країні, а не про людину, яка їх пережила чи переповіла тобі.

7. Активність — брати участь в усіх подіях, вправах, ситуаціях, що виникають під час роботи групи.

8. Лаконічність — говорити тільки на тему запитання: «Стислість — сестра таланту».

9. Толерантність — прагнути слухати того, хто говорить, намагаючись не переривати, використовувати звернення «ти» під час ро­боти групи, мати право висловлювати свою думку з будь-якого питання.

10. Відповідальність за свої слова та вчин­ки — давати правдиву інформацію.

11. Чесність і щирість — сприймати себе та інших такими, які є насправді, оцінювати власні риси самостійно на основі отриманої у групі інформації.

Вправа «Очікування від тренінгу»

 Мета: визначення сподівань та очікувань учасників від заняття.

Матеріали: плакат із малюнком дерева, стікери, ручки.

Психолог просить учасників подумати, чого вони очікують від заняття, сформулювати це однією фразою. Вислови записують на стікерах і прикріплюють на плакат дерева (на кроні, гілках або біля крони).

Анкетування «Ти і телебачення, ПК»

Мета: анонімне діагностування учас­ників групи для перевірки їхньої життєвої позиції щодо засобів масової комунікації, самоаналіз.

Матеріали: бланки з анкетою, ручки.

Учасникам тренінгу роздають бланки з анкетою. Відповівши на запитання, вони повертають заповнені бланки тренеру для подальшої обробки результатів.

Бланк анкети

«__________»_20_____р.

1. Вік___

2. Стать____

3. Яким засобам масової інформації ви надаєте перевагу?

• Інтернету;

• телебаченню;

• радіо;

• пресі.

1.     Скільки часу ви проводите за телевізо­ром:

у робочий день________,

у вихідний________

5. Які передачі ви дивитеся по телевізору (підкресліть)?

• Новини;

• серіали;

• спортивні трансляції;

• музичні програми;

• політичні програми;

• мультфільми;

• художні фільми;

• розважальні програми;

• усе підряд.

6. Якщо ви дивитися по телевізору худож­ні фільми, то це:

• українські фільми;

• закордонні фільми (вкажіть країну)

7. Які фільми вам подобаються найбільше (підкресліть)?

• Комедії;

• м'юзикли;

• мелодрами;

• трилери;

• детективи;

• фільми жахів;

• документальні;

• містика;

• бойовики;

• інше (вкажіть).

8. Які телеканали вам подобаються най­більше?

а)_____________________________________

б)_____________________________________

в)_____________________________________

г)_____________________________________

д) ____________________________________

 

9. Який телевізійний герой вам найбільше подобається і чим? Чи є такий? (Вкажіть героя і риси, притаманні йому.)

10. Якщо у вас удома є ПК (так/ні), то ви на ньому (підкресліть):

• слухаєте музику;

• дивитеся фільми;

• граєте в ігри;

• працюєте з робочими, науковими про­грамами.

11. Скільки часу ви проводите за ком­п'ютером? У робочий день_,

у вихідний_

12. Що вам дає ПК, відео, ТБ, Інтернет?

13. Які у вас виникають почуття, коли ви бачите на екрані форми насильства?

Дякуємо за співпрацю!

Вправа «Моє життя»

Мета: оцінити своє життя зі сторони.

Матеріали: аркуш паперу формату А4, ручки, ватман.

На аркуші паперу учасники тренінгу ма­люють коло, у центрі якого пишуть вислів «Моє життя» та від нього, на зразок сонця, малюють «промені», які є основними життєвими позиціями (здоров'я, сім'я, робота, хобі тощо). Охочі (2—3 особи) називають усім свої життєві позиції та пояснюють, чому вони їх написали. Психолог тим часом на ватмані записує ці позиції та допомагає коментувати їх. Потім усі інші мають змогу доповнити ці позиції тими, які ще не про­звучали.

Далі психолог пропонує оцінити від 1 до 10 балів свої життєві позиції за рівнем значущості. Учасники тренінгу, які хочуть ви­словити свою думку, пояснюють, як вони оцінили своє життя.

Рефлексія

Учасники висловлюють свої емоції під час виконання завдань. Якщо учасники не вказали телебачення як явище сучасного життя, треба про це запитати у групи.

— Чи важко було оцінювати своє життя?

— Яке місце у вашому житті як глядача посідає телебачення?

— Чому ніхто не вказав телебачення?

— Чи воно не займає частину нашого життя?

Пояснення для психолога. Коли проводи­тимете рефлексію, не забудьте поставити запитання повністю: «Яке місце у вашо­му житті як глядача посідає телебачен­ня?». І якщо хтось написав «телебачення» і проговорив це, запитайте в нього осо­бисто: як він оцінить це місце за шкалою від 1 до 10.

Вправа «Я— герой телесеріалу»

Мета: побачити себе у ролі телегероя та зрозуміти його зсередини.

Матеріали: папір, ручки.

Психолог.  Усі хоч раз у житті дивилися теле­серіал, короткосерійний чи багатосерійний. У кожного з вас є папірець, на якому треба написати ім'я чи прізвище телевізійного героя та рису, яка в ньому вам подобається. Проговоріть те, що ви написали, та поясніть, чому обрали саме цього героя та цю рису його характеру.

Психолог ділить групу на 4—5 підгруп за­лежно від кількості учасників будь-яким способом. Наприклад, за марками автомо­біля чи фруктами, овочами тощо.

Кожна група отримує завдання: розіграти сцену з серіалу відповідно до обраних учасниками груп ролей та продемонструвати риси характеру їхніх героїв відповідно до жанру:

• мелодраматичний;

• детективний;

• драматичний;

• героїко-патріотичний;

• комедійний.

Рефлексія

— Які риси характеру вам допомогли під час інсценування?

— Які риси ви хотіли віддати, а які взяти?

— Якими ви побачили героїв телесеріалу?

— Що ви відчули під час виконання вправи? ,

— Що нового ви дізналися про себе?

Інформаційне повідомлення «Функції ЗМІ, які впливають на свідомість людини»

Б. Грушин виділяє п'ять соціальних функ­цій масової комунікації:

1. Інформаційна, метою якої є донесення до читацької, слухацької та глядацької ауди­торії повідомлень про основні події у світі чи конкретному регіоні (не випадково часто вживають термін «масова інформація»).

2. Функція соціалізації — пов'язана з фор­муванням установок, цінностей і ціннісних орієнтацій аудиторії.

3. Функція організації поведінки — вплив на зміну, припинення або ж апробацію пев­ної дії групою людей.

4. Функція створення певного емоційно-психологічного тонусу аудиторії, пов'язаного з переживаннями, настроєм, емоційним включенням та емоційними реакціями схва­лення, захоплення, осуду тощо.

5. Функція комунікації, що вказує на посилення, підтримання чи, навпаки, по­слаблення зв'язку між різними аудиторіями, комунікатором і аудиторією.

 права «Митці та критики кінопремії «Оскар»

Мета: підвищити соціальну компетент­ність молоді, пережити ситуацію відповідаль­ності перед людством, працювати із мріями та фантазіями.

Матеріали: папір, ручки, олівці, фломас­тери, маркери, скотч, кнопки.

Психолог нагадує учасникам про телепремію «Оскар», а потім пропонує ігрову ситуацію. Перед цим тренер об'єднує учасників у під­групи, де у кожного — своя роль.

Психолог.  «Оскар» — премія, яку присуджує Американська кіноакадемія. Вона — не тільки одна з найпрестижніших, але й одна з найдавніших. 80 років тому, у 1929 році, перші статуетки роздали у приватній, майже сімейній атмосфері. І навряд чи хтось при­пускав, що колись церемонії вручення призів стануть найурочистішою подією в усьому кіносвіті. Спочатку її транслювали на радіо, потім на телебаченні, вручення перетвори­лося на справжнє шоу. Протягом десятиліть оскарівський регламент залишається загалом незмінним. Однак, щоб зовсім не знуди­тися, часом вносять «косметичні» зміни. Необхідною умовою для висування фільмів у всі номінації, крім «іншомовної», є те, що він має бути показаний до кінця року перед нагородженням (багато кінофірм навмисно притримують випуск картин до Дня Подяки або Різдва, щоб про нього не забули у пе­реддень оскарівської номінації), обов'язково в регіоні Лос-Анджелеса, де саме й вручають призи. Домігшись висування стрічки на пре­мію, її демонструють на спеціальних пере­глядах упродовж січня — першої половини лютого, оголошення п'ятірки найсильніших відбувається, як правило, у другій декаді лютого, за півтора місяці до фінальної це­ремонії, яка проходить в останній понеділок березня у змінюваних для різноманітності кінозалах — у павільйоні Шрайн або Дороті Чендлер. Голосування за усіма категоріями, крім головної («найкращий фільм»), відбу­вається серед членів американської кіноакадемії відповідно до їхніх кінопрофесій: тобто акторів обирають актори, операторів — опе­ратори тощо. А от за «найкращу картину» року мають голосувати всі члени Академії, яким додому надсилають стрічки-претенденти. Очолює американську кіноакадемію обираний на 4 роки президент.

У тому вигляді, в якому вона існує й за­раз, золоту статуетку вручали ще на пер­шій церемонії, але назва «Оскар» з'явилася тільки у 1939. За найпоширенішою версією, своєю назвою нагорода зобов'язана бібліоте­кареві Академії (пізніше її виконавчому директорові) Маргарет Геррик, яка вигукнула, вперше її побачивши: «Ця фігурка нагадує мого дядька Оскара!». Так чи інакше, але з 1939 року приз Академії відомий саме під цим ім'ям.

Тричі проведення церемонії відкладали: 1938 рік — у зв'язку з руйнівною повінню в Лос-Анджелесі, 1968 — через убивство Мартіна Лютера Кінга, 1981 — після замаху на президента Рональда Рейгана.

Ніхто не знає, які сюрпризи підкине нам життя. Перенесімося у майбутнє. Уявіть собі, що ви — відомі актори, режисери, мистецькі критики чи журналісти. Комітет телепремії вирішив присудити вам почес­ний приз. Урочисте вручення передбачає виголошення промови — це є давньою тра­дицією.

За якийсь час охочі зможуть виступити на церемонії вручення премії. Якщо ви отримали роль актора — «співайте хвалебну оду» телебаченню; режисера — називай­те позитивні сторони телебачення у про­мові; критика — негативні сторони. Роль журналіста — це роль особи, яка виписує з доповіді мовців позитивні й негативні сторони та робить рецензію доповіді лау­реата. У кожному виступі намагайтеся не повторювати вже названих ознак телеба­чення.

Психолог записує на дошці запитання, на основі яких учасники групи можуть побудувати свій виступ:

1. Номінація, з якої отримали премію.

2. Поясніть, чому ви заслужили цю на­городу.

3. Скажіть слова подяки тим, хто допоміг вам досягти такого визначного результату.

4. Розкажіть про ваше бачення телебачен­ня майбутнього. 

Тест «Чи телеман я?»

Мета: дослідження впливу переглянутого на свідомість і формування стереотипів.

1. Телебачення для вас це — ...

а) елемент сучасного життя;

б) стиль вашого життя;

в) все, і навіть більше.

2. Приходячи додому, ви:

а) одразу ж вмикаєте телевізор;

б) навіть не згадуєте про його існу­вання;

в) починаєте займатися хатніми справами, але потім згадуєте, що йде ваша улюблена телепередача;

г) вмикаєте музику.

3. Скільки часу на день ви дивитесь теле­візор?

а) До 1 години;

б) близько 2 годин;

в) від 3 до 6 годин;

г) від 7 год і більше.

4. Після того, як ви подивилися улюблені телепередачі, ви:

а) вимикаєте телевізор;

б) перемикаєте канали, шукаєте, що по­дивитися ще;

в) займаєтеся своїми справами, а телеві­зор залишається не вимкненим.

5. Ви купуєте телепрограму щотижня?

а) Так;

б) ні;

в) купую тільки, коли на канікулах (у відпустці);

г) за мене це робить хтось із рідних.

6. Гортаючи телепрограму, ви:

а) дивитеся анонс на улюблених кана­лах;

б) шукаєте очима улюблені передачі;

в) дивитесь, що позначили у телепрограмі ваші рідні;

г) позначаєте те, що хочете подивитися впродовж тижня.

7. Очікуючи на улюблену телепрограму, для вас 1 хвилина триває, як...

а) 10 хвилин;

б) декілька секунд;

в) 1 хвилина.

8. Перебуваючи у гостях, ви помічаєте, що вже почалася ваша улюблена телепередача. Ваші дії?

а) Легко її пропустите;

б) попросите увімкнути телевізор;

в) почнете нервуватися;

г) у гарній компанії мене телевізор не цікавить.

9. Ви доглядаєте за телевізором?

а) Ні;

б) тільки коли прибираю у квартирі (ви­тираю з нього пилюку);

в) у мене телевізор — це святе;

г) накриваю його серветкою, хустинкою на ніч.

10. Чи можете відмовитися від перегляду телевізора, наприклад, на один тиждень?

а) Це як?

б) тільки якщо дуже треба;

в) звичайно, бо є багато цікавих занять у житті;

г) ніколи.

Інтерпретація результатів

№ запитання Варіант відповіді —	1	2	3	4	5	6	7	8
а	1	3	0	1	3	2	3	1	0	3
б	2	0	1	3	0	2	0	4	1	2
в	3	1	2	2	2	0	1	3	4	1
г		2	3	—	1	1		2	3	4

Від 5 до 12 балів — у вашому житті телевізор займає незначне місце. Для вас це тільки джерело інформації.

Від 13 до 25 балів — для вас як для людини XXI століття телевізор — це невід'ємна час­тина життя, але при потребі ви можете не дивитися його занадто багато.

Від 26 до 32 балів — ви — телеман. Телевізор для вас — це все у житті: порадник, спів­розмовник, член родини, найулюбленіша річ у домі.

 

Домашнє завдання

Постежте за насильством на телебаченні у телесеріалах, художніх фільмах, мультфільмах за схемою (див. таблицю 1).

 

Таблиця 1

Схема аналізу телевізійного насильства

(за Е. Пайном та К. Маслачом)

 

Кількість актів насильства	Дата	Дата	Дата
Жертва відчуває біль
Жертва помирає
Насильство скоює «хороший хлопець»
Насильство скоює «поганий хлопець»
Насильство не покаране
Насильство покаране
Програми, які дивляться підлітки, молодь	Назва програми	Назва програми	Назва програми

Підбиття підсумків

Психолог.  Тренінг добігає кінця, повернімося до наших очікувань. Якщо вони здійснилися, підійдіть до нашого символічного «дерева» і переклейте свій стікер донизу (настала осінь, листочки злетіли з гілок), якщо не здійснилися – залишіть їх згори, але на наступному занятті ми обов’язково їх переставимо донизу, адже очікування неодмінно здійсняться.